ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Сучасне  життя ставить перед школою нові завдання: не просто озброїти учнів сумою знань з певних предметів, а навчити творчо використовувати їх на практиці, сформувати здатність розв’язувати життєві проблеми, а не уникати їх. Для вирішення цієї важливої проблеми необхідно змінити підхід до самого процесу навчання. У першу чергу треба поставити дитячу особистість у центр усієї педагогічної діяльності, сприймати її не як  об’єкт навчального процесу, а як рівноправного партнера.

     Час вимагає від учителя організувати процес навчання як дослідження учнями певної  теми, шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Всі ці та інші завдання сучасної школи, на мою думку, допоможуть вирішити інноваційні технології, в першу чергу технологію розвитку критичного мислення. Активне навчання та критичне мислення – це пріоритети сучасної освіти.

     Актуальність. Застосування технології критичного мислення є інструментом впливу на інтелектуальні здібності дитини – інтелектуальну рухливість, гнучкість мислення, які є умовами безболісної адаптації до різних життєвих обставин.

     Завдання педагога – озброєння учнів інструментом, яким можна скористатися для одержання знань самостійно; формувати у них уміння мислити, критично сприймати отриману  інформацію, піддавати сумніву, наводити власні переконливі аргументи на захист  своєї позиції.

   Технологія КМ впливає на вироблення ознак, що характеризують критично мислячу людину (відкритість до інших думок, компетентність, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, вміння дискутувати, проникливість, самокритичність). Діалогова взаємодія як один із видів діяльності, спрямованих на розвиток  КМ.     

       Технологія розвитку критичного мислення  — це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

       Без сумніву, запровадження технології розвитку критичного мислення в навчальний процес забезпечує прийняття оптимальних зважених рішень в будь-якій галузі, дає  можливість продуктивного обміну думками, новими ідеями та особисто здобутими знаннями, спонукає до пошуку вагомих, доречних аргументів власної позиції.

Мета технології — навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інфор­мацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне су­дження.

Технологія надає значну увагу формуванню здібностей виклада­ти свої думки на письмі. Прийо­ми, пов'язані з вирішенням цієї проблеми, дають змогу організо­вувати, оформляти та ініціювати процес мислення учня, а отримані результати можуть служити мате­ріалом для діагностування вчителем цього процесу.

Для такого підходу надзвичай­но важливим є застосування форм групової роботи, що сприяє фор­муванню здібностей мислення. У процесі такої роботи учні форму­ють свої думки, зрозуміло вислов­люють їх. У ході обговорення ідеї в групі учень змушений перекон­ливо аргументувати свою думку. Школярі навчаються слухати інших, ділитися судженнями, вихо­вують уміння втримуватися від по­квапливих думок або бажання не­гайно винести свій вердикт щодо сказаного іншими. Працюючи ко­лективно, вони отримують колек­тивну мудрість, різноманітність висловлювань та поширюють коло застосування особистих ідей. Відкриті діалоги на уроці вихову­ють в учнів віру в свої сили, вміння відстояти свою думку шляхом ди­скусій, порівнянь, узагальнень; удосконалюють мовлення, дають більш глибокі знання.

У процесі роботи за даною тех­нологією учень опановує прийоми роботи з інформацією та активне використання їх у самостійній ро­боті.

Етапи уроку з використанням технології критичного мислення

Перший етап — актуалізація пізнавальних процесів — "виклик".

На цьому етапі вчитель вирішує три завдання:

Пробудити, викли­кати зацікавлення, схвилюва­ти, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони знають.

Для цього він спирається на на­буті знання та досвід учнів, про­понує згадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, спрямувати мислення у відповідне русло. Це дозволяє вчителю окреслити рівень та коло знань учнів, які згодом поповнять­ся новими; відкоригувати помил­ки мислення.

      Актуалі­зувати мислення учнів, пам'ятаючи, що навчання —це активна діяльність.

Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє мислення у своїх словах через письмо або мовлення. Використовуючи різноманітні методи, форми та прийоми, вчи­тель активізує участь учнів у на­вчальному процесі, провокуючи їх до цілеспрямованого мислення, демонстрування вже набутих знань, висловлювання особистих думок, вибору форм навчання, мотивації інтересу до даної теми, критичного сприйняття нової інформації, усвідомлення здат­ності до саморозвитку та самоактуалізації.

Визначає мету та завдан­ня навчання, формує інтерес учнів і розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми), розви­ває внутрішню мотивацію до цілеспрямованого навчання; підтримує пізнавальну активність учнів.

Другий етап — засвоєння змісту.

Головними завданнями цього етапу є: підтримка зацікавленості, викликаної на першому етапі; стимулювання старання учнів; відстеження засвоєння но­вих знань.

     На даному етапі відбу­вається безпосереднє ознайом­лення учня з новою інформацією шляхом:читання тексту;перегляду фільму;

-         прослуховування лекції;

-         виконання експерименту тощо.

Активність учнів виявляється в тому, що вони:

-         ставлять запитання;

-         роблять помітки в уривках тексту, які викликають сумнів, нерозуміння тощо.

     Коли учень керує своїм розу­мінням, він:

-         включається в процес уве­дення нової інформації , у схему знань, які вже має;

-         мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо;

-         щоб досягти розуміння, бу­дує «мости» між новим і вже відо­мим.

     Учитель стимулює діяльність учнів, заохочує такі методи як аналіз, синтез і порівняння.

Третій етап — осмислення (рефлексія).

На цьому етапі вчитель вирішує два важливих завдання:

     Спонукання учнів висловлю­вати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запа­м'ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті.

      Сприяння обміну ідеями, в результаті чого збага­чується словниковий запас та ак­тивізуються здібності до самови­яву.

        На цьому етапі уроку відбувається:

-         осмислення учнями нового матеріалу;

-         адаптація нових понять в осо­бистій системі знань учня, тобто зміна вже існуючого уявлення;

-         реструктуризація сформова­них зв'язків, що формує місце для нової інформації;

-         засвоєння й закріплення знань.

Знання мають тривалий харак­тер, якщо учень переформулює ідею, інформацію, пояснення чого-небудь із використанням особис­того словника, що створює осо­бистий осмислений контекст вив­ченого. Використання в цей час різноманітних засобів інтегруван­ня нової інформації призводить до більш гнучких конструкцій, які можна ефективніше і цілеспрямо­ваніше застосовувати в майбут­ньому.    

                         Розвиток критичного мислення школярів

на уроках української  літератури

    Американські вчені розробили моделі восьми базових уроків, у кожному з яких використовують методи та прийоми, найбільш прийнятні для того чи іншого етапу уроку. Але ці моделі не завжди буває можливим використати без змін у процесі викладання української літератури з тих чи інших причин.

      Тому у своїй роботі намагаюся розробити власні схеми використання методів, форм та прийомів технології розвитку критичного мислення.

    Таку модель я розглянула на прикладі циклу уроків з вивчення життя і творчості Івана  Багряного.

     У процесі вивчення літератури я використовую елементи названої інноваційної технології.  

    Як же на практиці застосовуються інноваційні методи та прийоми на уроках української літератури?

    Кожен урок за технологією розвитку критичного мислення має три фази: фаза актуалізації, фаза побудови знань, фаза консолідації.

     Дотримуючись названої технології, намагаюсь сформулювати тему у вигляді  запитання,  до якого неодноразово повертаюсь протягом уроку. Цей прийом стимулює учнів до пошуку відповіді.

   «Чому І.Багряний так пізно повернувся в Україну?»,«Чи справедливо «Тигролови» вважають автобіографічним, пригодницьким романом?», «Якою предстає перед читачем роману «Тигролови» Україна?», «Григорій Многогрішний - сильна особистість, супергерой чи надлюдина?» 

     На початку вивчення творчості письменника пропоную дітям виготовити «Дошку запитань».

   Яку вона матиме форму, це можуть вирішити самі учні. Головне, щоб матеріали, вміщені там, «працювали»: стимулювали пізнавальну активність, допомагали засвоїти тему. На великому аркуші діти записують питання, що виникли у них за темою, яка вивчається протягом кількох уроків.

     Однокласники ознайомлюються з ними, хтось може знати відповідь, хтось знайде її в  додатковій літературі.  До останнього уроку теми учителем або учнем складається список таких запитань, і в класі даються відповіді на них. Особливо заохочуються школярі, які взяли активну участь у пошуку інформації та обговоренні складних проблем. Добре, коли не обмежувати дитячу уяву і дати їм можливість самим вибрати форму і зміст «Дошки запитань». Наприклад, учні 11 класу оформили її так: у центрі помістили портрет  І.Багряного, поле аркуша розбили на дві рівні частини. У одній наклеювали на  різнокольорових смужках запитання, а в другій - відповідно відповіді на них. І запитання,  і відповіді повинні бути підписані, якщо учень хоче отримати додатковий бал за цікаву інформацію.

     Дошка запитань до теми «Життя і творчість І. Багряного»

                         

1.     Розкажіть, де, коли, в якій сім’ї народився І.Багряний.

2.     Яку освіту і професію здобув?

3.     Як почав трудову діяльність?.

4.     Як почалася літературна творчість?

5.     Через що І.Багряний потрапив до списку «неблагонадійних»?

6.     За що і коли заарештовано, яким був вирок?

7.     Що відомо про другий арешт?

8.     Якими були наслідки арештів і ув’язнень?

9.     Чи відбиваються ці стосунки з владою у творах письменника?

10. Як складалося сімейне життя І.Багряного?

11. Що ви знаєте про його родину?

12. Чи одружився письменник у еміграції?

13. Як це сприйняла колишня родина?

14. Як жилося І.Багряному в еміграції?

15. Коли написав «Чому я не хочу вертатись в СРСР?»   

16. Що таке памфлет?

17. Які причини називає автор свого небажання повернутися на «родіну» у памфлеті?  

18. Яким було значення памфлету?

19. Яки характер був у І.Багряного?

20. Які основні риси його світогляду?

21. Про що мріяв письменник, про яке суспільство?

22. У яких жанрах працював І.Багряний?

23. Які теми висвітлював?

24. Чи були у нього автобіографічні твори? У чому їх автобіографічність?

25. Чи можна вважати якісь твори І.Багряного новаторськими? У чому їх новаторство?

       На етапі актуалізації найчастіше застосовую такі методи і прийоми: таблицю «Знаємо- хочемо дізнатися- дізналися», складання асоціативного куща тощо.

Що ми знаємо	Що хочемо знати	Що ми вивчили

   

    Особлива увага учнів звертається на запитання другої графи.

    На першому уроці на фазі актуалізації складаємо асоціативний кущ зі словом «багряний».

   Прошу одного учня записати на дошці усі запропоновані асоціації, а потім упорядкувати записи.

      Асоціативний кущ зі словом«багряний»

осінь
листопад
листя
світанок                                      
квіти
захід

сонця                                         явища природи                    

     Суспільні явища                                              Почуття     

                      війна    смерть        втрати      страждання         біль   

    Актуалізацію на другому уроці проводжу у формі триступінчастого інтерв’ю. 

      Учнів об’єдную в групи по 3. Один учень бере інтерв’ю у другого учня, а третій записує ключові моменти відповіді. Потім міняються ролями так, щоб кожен міг побувати в одній із трьох ролей. Пропоную дітям питання для інтерв’ю за біографією І.Багряного: 

      Перша група.

-         Що вам відомо про історію написання роману «Тигролови»?

-         Що ви можете розказати про популярність твору за кордоном?

-         Яка життєва основа роману«Тигролови»?      

-         Які моменти життя І.Багряного знайшли відбиток у романі?

-         Який персонаж твору і чим саме нагадує вам автора?

-         Яким ви уявляєте собі І.Багряного після прочитання роману?

         Для учасників другої групи питання такі:

-         Які ви знаєте елементи сюжету, і чим відрізняється сюжет роману

«Тигролови»?

-         Які сюжетні лінії є у творі? Назовіть елементи сюжету основної  сюжетної                                                                                                   

-    Які часи зображено в романі?

-          Які історичні події відбувалися тоді?

-         Яких болючих проблем тогочасної дійсності торкається автор?

-         Які висновки випливають із відповідей на поставлені питання?

-         Які думки викликають вони у читача?

     Кожен із учасників групи повинен назвати і пояснити значення одного  символічного образу і однієї символічної  деталі, а також навести по два епізоди, у яких розкривається тоталітарна система СРСР.

      Після інтерв’ю перед класом виступає один із учасників групи, розкриваючи

опрацюване ними питання. 

     На фазі актуалізації третього уроку застосовую прийом кубування. 

     Суть його полягає в тому, що учні по черзі дають відповіді на питання, розміщені на різних гранях куба. Використовую питання, що стосуються вивченого на минулому уроці матеріалу:

-         Коли і де вперше вийшов роман «Тигролови»?

-          Визначте і доведіть жанрову приналежність твору.

-         Де, на вашу думку, кульмінація твору?

-         Розкрийте символічне значення назви роману.

-         Яку думку стверджує автор своїм твором?

-         Доведіть, що в СРСР існував тоталітаризм.

      На фазі актуалізації четвертого уроку використовую прийом «Діаграма Ейлера-Вена».  Вона складається з двох кіл, які частково накладаються одне на одного. Ліву частина діаграми заповнюємо відомостями, що стосуються гетьмана Дем’яна Многогрішного, а праву – відомостями про Григорія Многогрішного. Перетин кіл використовується для запису спільних рис обох осіб.

     На фазі побудови знань першого уроку доцільним вважаю використання методу «М’якого опитування».

    Це ще один приклад парної роботи. Учитель ставить запитання і просить дітей першого варіанту дати відповідь дітям другого варіанту . Ті вислуховують свого однокласника, а потім слухають правильну відповідь учителя або сильного учня і оцінюють відповідь свого партнера. Після цього міняються ролями. Тепер відповідає другий варіант, а оцінює перший. На мій погляд, найзручніше запропонувати учням 12 питань ( 6-першому й 6- другому варіанту). Разом з дітьми  ми розробили критерії оцінювання відповідей. Вони у нас є такими: 2 бали ставимо за правильну, повну, логічно побудовану, висловлену літературною мовою відповідь, 1,5 бала –за правильну, логічно побудовану, висловлену літературною мовою, але неповну відповідь, 1 бал-за відповідь неповну, у якій є неточності, 0,5 бала- за поверхову, неповну відповідь. Таким чином, кожен може отримати за 6 відповідей від 3 до 12 балів. Але результати, як правило, вищі. Варто зазначити, що діти часто оцінюють своїх однокласників прискіпливіше й об’єктивніше, ніж учитель.

     Отже, застосувавши цей прийом, ми досягаємо того, що кожна дитина прослухала і критично оцінила 6 відповідей свого товариша, почула правильні відповіді на 12 питань, сама сформулювала 6 відповідей і зрозуміла, у чому помилилась.

     На етапі побудови знань другого уроку застосовую прийом гірляндних запитань. Роблю це так.  

     Під час повідомлень своїх однокласників учні виконують записи у вигляді таблиці, що містить уже готові запитання (першого разу їх дає дітям учитель, надалі вони самі вже вмітимуть ставити питання, доречні при вивченні того чи іншого твору). Учні, отримавши певну інформацію, дуже коротко вписують відповіді на запитання. Таким чином матимемо своєрідний «паспорт» твору, що містить короткий ідейно-тематичний аналіз.

                                Таблиця може мати такий вигляд:

Питання	Відповідь на нього
1. Хто?	І.Багряний
. Коли?	У 1943 р., надруковано у 1946р., в Україні в 1991 р.
3. Що?	Роман «Тигролови»
4. Який?	Автобіографічний, пригодницький
5. Чому?	Прототип-автор, епізоди із його життя; небезпечні пригоди головного героя
6. Про що?	Про Україну в СРСР; про переслідування людей; про життя українців на Далекому Сході; про кохання головних героїв.
7.Складається	12 розділів з підрозділами, схожі на новели, інтригуючі назви; одна сюжетна лінія
8. Елементи?	Експозиція- розповідь про слідство, про поїзд-дракон; зав’язка- втеча з поїзда; розвиток дії-пригоди Г.Многогрішного; кульмінація- зустріч з Медвиним; розв’язка- втеча за кордон
9. Символи? Чого?	Дракон Тигр Тигролови Тоталітаризм вільнолюбство сила,відвага(переслідування) Волошки Рушник Назви поселень Україна домівка туга за Батьківщиною
10. Система?	Тоталітарна
11. У чому?	1.     Переслідування інакомислячих 2.     Потяг з в’язнями 3.     В’язні на Бамлагу 4.     Співробітники НКВД у Тихоокеанському експресі
12. Думки?	Осуд тоталітаризму; віра в перемогу правди і добра; захоплення борцями за власну людську гідність, за справедливість

       На третьому уроці працюємо із текстом роману. Тому на етапі побудови знань вважаю за необхідне застосувати прийом «Читаємо в парі - узагальнюємо в парі». 

      Це надійний спосіб залучення до уважного читання . Учні працюють в парі зі своїм сусідом по парті. Вони читають текст ( це може бути як матеріал підручника, так і стаття, запропонована учителем), виділяючи завершені частини, і узагальнюють його зміст. Учитель зазадалегідь  визначає уривки для опрацювання.  Необхідно у зошиті записати запитання до кожного абзацу, а усно або письмово дати  тут же на нього відповідь.

  Наприклад:

-Чи реалістично змалював Україну автор?

-Чи справді жили українці на Далекому Сході?

    Можна узагальнення сформулювати у вигляді тез. Пропоную учням  спрогнозувати запитання, які я поставила б їм за цим текстом, і продумати відповідь. У процесі роботи важливо, щоб діти мінялися ролями після читання і обговорення кожного абзацу. Якщо є потреба, то перші 2-3 абзаци повинен прочитати і узагальнити учитель, ще 2-3  абзаци можуть прочитати і узагальнити учні вголос. Коли вчитель упевниться, що всі зрозуміли, як виконувати роботу, можна продовжити працювати самостійно.

       У результаті узагальнення буде коротшим, ніж висхідний текст, але міститиме його ідеї.

     На  фазі  побудова знань четвертого уроку  використовую метод академічної дискусії.

        А основне питання нашого урока: «Хто ж він, Григорій Многогрішний - сильна особистість, супергерой чи надлюдина?»  

       Хто вважає, що Г. Многогрішний - сильна особистість, яка не позбавлена звичайних людських рис? А хто відстоює думку, що він супергерой? У своїх групах діти за 5 хвилин складають перелік  аргументів на захист власної позиції. У процесі доведення того чи іншого погляду учні опираються на текст роману. Одна частина класу увагу акцентувала на надзвичайних здібностях героя, а інша - на його людських якостях, моральних рисах.

     Висновок сформулювали разом: Г.Многогрішний - фізично сильна і розвинена людина, яка все життя працює не лише над тілесним вдосконаленням, а й моральним.

     На етапі консолідації  першого уроку пропоную учням написати твір-п’ятихвилинку. При цьому націлюю дітей на те, що це неформальний твір, мета якого полягає в тому, щоб зібрати усі цікаві думки, що прозвучали на уроці, і не перейматися особливо стилем.

    Для роботи відводжу, як правило, від 5 до 10 хвилин. Важливо, щоб учні писали не зупиняючись протягом усього відведеного часу.

     Фазу консолідації другого уроку будую у вигляді самооцінювання власної роботи на уроці та оцінювання роботи своїх однокласників. Максимальна вартість кожного - один бал. Давши відповідь на поставлені питання, діти  виставляють  оцінку за урок собі та додають бал до оцінки свого однокласника.
      Питання для самооцінки отримує кожен учень на окремому аркуші й там виставляє оцінки.

1.     Чи активною була моя участь у триступінчастому інтерв’ю?

2.     Чи заповнив я таблицю гірляндних запитань?

3.     Чи всі питання, висвітлені моїми однокласниками, були для мене зрозумілими?

4.     Чи поставив я запитання за проблемою, яка мене хвилювала?

5.     Чи можу я повно розказати про історію написання та життєву основу роману?

6.     Чи зможу я довести, що «Тигролови»- роман автобіографічний, пригодницький? 

7.     Чи можу я чітко сформулювати тему та ідею твору?

8.     Чи знаю я, у чому особливість композиції роману?

9.     Чи можу я назвати елементи сюжету роману?

10.                       Чи можу я визначити символічні образи й деталі роману та розкрити їх значення?

11.                       Чи можу я розкрити символічне значення назви твору?

12.                       Чи добре я працював на уроці?

13.                       Виступ якого однокласника мені сподобався найбільше?

    На етапі консолідації третього уроку застосовую метод написання есе.
    На фазі консолідації четвертого урока використовую складання сенканів зі словами «Многогрішний», «Тигролови» . Щоб запобігти втратам часу, бажано ознайомити  учнів з цим прийомом заздалегідь. Він ефективний,  на мою думку, коли необхідно виділити  основне, підсумувати сказане, визначити основні ідеї.

      Згадуємо про сенкан і говоримо. що  сенкан - це п’ятирядковий білий вірш, в якому синтезовано інформацію в короткому висловлюванні.

      Діти залюбки складають сенкани, бо цей вид роботи дає їм можливість відчути себе поетами. А ще я завжди схвалюю їхнє прагненя змінити правила написання сенкана, якщо вони пропонують якісь цікаві ідеї. 

Многошрішний

Сильний, волелюбний

Бореться, тікає, перемагає

Сміливі завжди мають щастя

Герой

Многогрішний

Мужній, наполегливий

Витримує, вчиться, досягає

Девіз: краще жити біжучи…

Велетень

Многогрішний

Порядний, ніжний

Допомагає, підтримує, кохає

Дотримується норм людськоє моралі 

Ідеал

Тигролови

Відважні, кмітливі

Виживають, працюють, полюють 

Почуваються в тайзі як вдома

Мисливці

Тигролови
Працьовиті, шляхетні

Пам’ятають, зберігають, люблять

Мріють про далеку Україну

Українці 

Тигролови

Свободолюбиві, незалежні

Поважають, піклуються, довіряють

Приклад справжньої української родини

Сім’я
     Складання сенканів можна використати для пояснення символічних назв творів.

     Варто нагадати, що згадані прийоми будуть ефективними за однієї умови:

 чітке дотримання визначеного вчителем хронометражу, інакше бракуватиме  часу на вивчення теми.

     Впровадження технології розвитку КМ вимагає від учителя і учнів значної попередньої підготовки, але й дає вагомі результати.  

  Щоб вихованці ефективно працювали на уроці, їх необхідно поступово цілеспрямовано знайомити з формами і прийомами названої методики.

     Отже, критичне мислення – це складний процес, що починається з ознайомлення із інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Воно    проявляється в здатності людини самостійно аналізувати інформацію; умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженнях різних авторів або партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вірні; прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

      Уроки із застосуванням розвитку КМ дадуть змогу  бачити своїх учнів у дорослому житті:

   -  компетентними у своїй галузі;

    - відкритими до інформації, що постійно змінюється;

    - готовими вчитися все життя; 

    - готовими вчитися на помилках;інтелектуально незалежними;

    - відповідальними; 

    - критично мислячими. 

     Експерти з освіти у США зауважують: «Ядро шкільного навчання мусить формувати два предмети – як учитися і як мислити – і вони мають бути компонентом усіх навчальних дисциплін» (Гордон Драйден, Джанетт Бос).