МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА ВЧИТЕЛЯ

      Тема. «Мово моя українська, мово моя материнська, квітни в душі й на устах…»

      Мета: актуалізувати знання школярів з різних розділів науки про мову; прищеплювати любов і повагу до української мови, бажання досконало вивчати та спілкуватися рідною мовою; розвивати мовлення учнів, їхні творчі здібності, формувати мовну й мовленнєву культуру, вдосконалювати вміння виступати перед аудиторією, декламувати поетичні твори.

     Обладнання:  класна кімната святково прикрашена плакатами з крилатими висловами про мову, перлинами народної мудрості про слово, рушниками, кетягами калини, колоссям, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, комп’ютер.

Вислови про мову

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…                                                                                                    М. Т. Рильський

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекаємо її.                                                                                                             О. Т. Гончар

Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої.                                                                                                              П. Г. Тичина

Мова росте елементарно, разом з душею народу.                                                                                                 І. Я. Франко

                                              

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.                                                                                                  О. Т. Гончар

Мова – то цілюще джерело, і хто не припадає до нього  вустами, той сам висихає від спраги.                                                                                              В. Сухомлинський

Перебіг заходу

     (Звучить пісня «Звучи, рідне мово» сл. А. Демиденка, муз. О. Семенова)

     І.   Вступне слово вчителя. Щиро вітаю у цій святковій залі всіх присутніх. Адже тут зібралися ті, кому небайдужа доля України. Її історія, культура, мова. Переважна більшість населення нашої держави українці – корінні її мешканці. Тому природно, що Закон «Про мови» 1989 року проголосив українську мову державною, а Конституція 1996 року юридично закріпила це1 статус. Тож нині українська мова функціонує  в нашій країні як національна державна мова українського народу. 

    У листопаді 1997 року указом Президента України встановлено День української писемності та мови, який відзначається щороку 9 листопада, коли вшановується пам'ять Нестора Літописця.

    Це один із тих днів, коли кожен має нагоду відчути себе частиною свого народу з героїчною історією, багатою культурою і прекрасною, Богом дарованою мовою.

     Шановні діти, вчителі, гості! Сьогоднішня зустріч присвячена нашій рідній українській мові. Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

                          Хай рідна мова сили набирає –

                          Свята і чиста мова материнська.

                          І ось для свята вже прийшла пора,

                          Нехай лунає мова українська!

    Наша Україна – гарна, велика і багата, бо простягається від величезних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарна, бо має високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луги, і все, чого душа бажає.

         (Звучить пісня «Україна і я»  сл. В. Дворецького, музика Л. Горової).

     ІІ. Виступи дітей.

     Ведуча. Для кожної людини домівка - це місце, де можна відпочити тілом і душею, знайти прихисток від усього лихого і підтримку рідних лю­дей... Це нерушимий храм любові, миру й злагоди. У рідному домі завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, бо бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, з дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського напучування, часом суворого, а часом жартівливого.

Ведучий. Слово - це те, що дає змогу оприявнити свої почуття, думки, поділитися ними з інши­ми. Уповні передати найтонші порухи людської душі може лише рідне, засвоєне з дитинства слово. Наша рідна мова — українська, тому що наша земля - Україна. Українське слово споконвіку живе в піснях, переказах, легендах, у нашій історії й сього­денні. Згадаймо Шевченкове: «Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, як їх почує!..»

                       ( «Рідна мова» сл.. Г. Вієру, муз. П. Дворського)

Ведуча. Кобзареве слово підхопили славні си­ни й дочки українського народу, шліфували, збага­чували його, примножуючи духовну скарбницю України. Імена Лесі Українки, Івана Франка, Васи­ля Стуса, Ліни Костенко та багатьох інших пись­менників, які своєю творчістю утверджували право на існування української мови, відомі кожному з дитинства.

Але ж у нас прекрасна рідна мова.

 Відтінків в неї скільки, скільки барв!

У ній - і сива давнина, й онова,

У ній - далеких предків пісня й сталь,

Звитяга, мужність поколінь минулих,

В ній мудрість Кобзаря, його печаль,

В ній голос Рильського, Франка, Сосюри.

Нащадкам передам як цінний скарб,

Багату нашу українську мову.

    Ведучий. Пройшовши тернистий шлях утисків і заборон, українська мова відродилася, утвердилася в усіх сферах суспільного життя, здобула статус дер­жавної. Вона звучить у дитячих садках і школах, ви­щих навчальних закладах, використовується в діло­водстві. Нею говорять диктори радіо і телебачення, друкують підручники й художні книжки. Проте, на жаль, не всі українці послуговуються нею в повсяк­денному житті, особливо молодь, бо це нібито не мод­но. До таких звернені поетові слова: «Чого ганьбиш своє ти так завзято, чого губу копилиш у злобі?... Ніхто тебе не буде поважати, якщо ти в душу сам плюєш собі»

                      (Звучить пісня «Ми – українці» сл. та муз. А. Матвійчука).

     Учень.  Мій край чудовий – Україна.

                    Тут народились ти і я.

                    Тут над ставком верба й калина,

                     Чарівна пісня солов’я!   

 Учень.     І найдорожче – рідна мова.

                      Наснагу й сили нам дає.

                      Нам стежку в світ дано топтати,  

                    Поки в нас рідна мова є.    

 Учень .    Рідне слово! Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості

                    земної, закладеної ще славними предками вільнолюбними!

                    Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!   

 Учень.    Що за диво наша мова !

                    Слово тягнеться до слова,

                    Речення сплітається,

                    Думка розцвітається.  

 Учень.      В кожнім слові – дивина,

                    В кожнім слові – таїна,

                    Дивина, таїна,

                    Сива, сива давнина.

Учень.      Є у нас одна країна,

                  Найрідніша нам усім.

                  То прекрасна Україна,

                  Нашого народу дім.

Учень.     Хоч малі ми ще діти,

                Але добре про це знаємо,

                Бо зовемось українці,

                Українських предків маємо.   

  Всі.      Бо родитись українцем -

               Це велика честь і слава.

               Рідний край свій полюбити –

               Найважливіша це справа.

                        (Звучить пісня «Це моя земля» )

     Ведуча. Прикро, але дехто з наших людей ставали на службу до чужинських  можновладців і допомагали їм гнобити та визискувати свій народ. Перевертнями, яничарами, манкуртами називають люди таких осіб. Соромно, що і сьогодні, коли українська мова стала нарешті державною, щодня доводиться чути недоречні, покалічені слова.     

      Ведучий. Люди не звикли надавати значення тому, які слова вживати, правильні вони чині, їм – «всьо равно». Тому й пересипана, буває, наша мова таким словесним бур’яном, як бомага,  шарік, конєшно, площадка тощо. А часом  і взагалі трапляються особи, і до того ж поважні, які живуть в Україні, а мови її не розуміють.

     Учитель. Той, хто зневажливо ставиться  до рідної мови, і сам не вартий поваги. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звіряємося у дружбі, словами ніжними відкриваємо серце коханій людині, словами сокровенними звертаємося до Бога.

      Говоріть
   Говоріть, як колись вас навчала матуся,   

   Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

   Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

   Не тримайте слова, віддавайте комусь.

               Щиро так, м'яко так починайте казати,

               Як воліла б відкритися ваша душа,

               Може, хочеться їй у словах політати,

                Привітати когось, а чи дать відкоша.

               Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

               Кожне з них, лиш торкни, як струна, виграва,

               Зрозумілі, вагомі, й усі вони наші –

               Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

               Обминайте чужинні слова кострубаті,

               Що до нашої мови зухвало повзуть.

               Говоріть, почувайтеся, наче на святі,

               І натхненні слова радість вам принесуть.

               Говоріть про любов і про віру у щастя,

               Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

               Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

               Говоріть і продовжуйте мові життя.

                        (Звучить пісня «Рідна мова» сл.. і муз. О Сеник).

                      

              ІІІ.                             Конкурсна програма

                    Конкурс «Найкращий знавець української мови»

 1. Гра «Одним словом». (За правильну відповідь -1 бал.) Учитель читає визначення понять, учасники мають дати відповіді одним словом, називаючи це поняття.

1.     Основна лексична одиниця. (Слово.)

2.      Наука про словниковий склад мови. (Лексикологія.)

3.     Антонім іменника експорт. (Імпорт.)

4.      Відступ у першому рядку тексту. (Абзац.)

5.      Неозначена форма дієслова. (Інфінітив.)

6.     Синонім іменника гроно. (Кетяг.)

7.      Незмінна частина мови, що виражає почуття, не нази­ваючи їх. (Вигук.)

8.     Текст, написаний автором від руки. (Рукопис.)

9.      Різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців. (Стиль.)

10.                 Документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою. (Розписка).

11.                 Той, хто любить свою Батьківщину. (Патріот.)

12.                  Документ, який сповіщає, повідомляє про щось. (Оголошення.)

13.                 Спосіб творення слова державотворення. (Основоскладання).

14.                 Дослівний уривок з якого-небудь тексту. (Цитата.)

15.                  Займенник, який не має називного відмінка. (Себе.)

16.                  Сукупність літер, розміщених у певному усталеному порядку. (Абетка.)

17.                  Жіноча прикраса у вигляді монет (дукачі).

18.                 Жіночий одяг, що використовувався замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки (запаска).

19.                 Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки (очіпок).

20.                 Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу; плахта ( спідниця).

21.                  Скільки літер в українському алфавіті ?(33)

22.                 Скільки звуків  в українській мові? (38)

23.                 Чий День народження  9 березня 1814 року?

24.                 У якому році було перше видання «Кобзаря»?

25.                 Назвіть автора творів «Фарбований Лис», «Каменярі», «Захар Беркут».

26.                 Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів Орфографія).

27.                 Самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його (Займенник).

28.                 Розмова двох осіб. .(Діалог)

29.                 Частина слова без закінчення (Основа).

30.                 Речення, яке має дві і більше граматичних основ (Складне)

31.                 Частина мови, що позначає предмет і відповідає на питання хто? що?

32.                 Розділ мовознавства, який вивчає частини мови…(Морфологія)

33.                 Інфінітив – це…

34.                 Образ людини в художньому творі.. (персонаж, літературний герой).

35.                 Що буває кількісним і порядковим? (Числівник).

36.                 Опис зовнішності людини.. (Портрет).

37.                 Уривок із художнього твору.(Епізод, фрагмент).

38.                 Опис картин природи.. ( Пейзаж)

39.                 Слова близькі за значенням… (синоніми).

40.                 Частина слова, що знаходиться перед коренем..(префікс)

41.                 Речення, що має одну граматичну основу… (просте).

42.                 Обстановка дому чи садиби… (інтнр’єр)

43.                 Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне… (словосполучення)

44.                 Автор твору, який не називає свого імені ..(Анонім).

45.                 Змінна частина слова…(закінчення).

46.                 Мистецька установа, яка зберігає, вивчає, популяризує творчість поета (музей).

       47.Вид мистецтва, яким з дитинства захоплювався Т. Г. Шевченко (живопис).

       48. Село, в якому Шевченко провів дитячі роки..(Кирилівка)

       49. Український композитор, який написав музику до 83 творів Т. Г. Шевченка ( Лисенко Микола).

       50. Дата смерті поета ..(10 березня 1861Р.)

       51. Про кого йдеться: «За три копи куплена?» (Коза – Дереза).

       52.Відгадайте загадку: «Їхала пані в срібнім жупані, а на тім жупані латка на латці» (Риба).

       53.Як звали київського князя, який загинув від укусу гадюки? ( Олег).

  54. Що в перекладі з грецької мови означає слово «Біблія»? (Книга)

  55.Літературний твір для постановки на сцені..(п’єса).

  56.Найбалакучіша жінка в українських казках  (Язиката Хвеська).

  57. Закінчити народну прикмету: «Випала роса звечора – на ..(ясну погоду)».

  58. Скільки картоплин у горщик влізе? (Картопля не лазить).

  59. Заклад, що видає книги для читання… (Бібліотека).

  60.Закінчити народну прикмету: «Від дощу на воді пузирі…(на довгу негоду).

 61.Перший в Україні книгодрукар (Іван Федоров).

 62.Які нагороди одержав Шевченко , навчаючись в Академії мистецтв? (Три срібні медалі).

 63. Вінні Пух – це свиня чи кабан ( Ведмідь).

64. Він – усьому голова (Хліб).

2 Kонкурс «Прислів’я та приказки.

  Продовжіть прислів'я та приказки. (За пра­вильну відповідь - 1 бал.)

      Учитель читає початок прислів'я, учасники маютkпродовжити його.

1.Не все, що знаєш... (треба говорити).

2.Яка головонька... (така йрозмовонька).

3.Умієш говорити... (умій і слухати).

4.Більше діла... (менше слів).

5.Гостре словечко... (коле сердечко).

6.Слово - не горобець... (вилетить - не впіймаєш).

7.Дав слово - держись... (не дав - кріпись).

8.Слово - не полова... (язик не помело).

9.Говори мало... (слухай багато).

10.Мудрий не все каже, що знає... (а дурний не все знає, що каже).

11.Що маєш казати... (наперед обміркуй).

12.Добре слово... (краще за гроші).

13.Слово до слова... (зложиться мова).

14.Мова — це дзеркало душі... (людини)

15.Мова - правдивий свідок... (історії).

16.Мова — доля нашого... (народу).

17.Мова — втілення... (думки).

18.Мова — найдорожчий... (скарб).

19.Удар забувається, а слово... (пам'ятається)

20.Лагідне слово — ... (ключ до серця).

21.На  чужий роток— ...(не накинеш платок).

22.Язик кісток не має., ...(але кістки ламає).

23. Слухай сто разів,... (а говори раз).

24.Хто хоче більше знати,... (треба менше спати).

25.Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).

26.Від гарних слів... (язик не облізе).

27.Умієш говорити — ... (умій слухати).

28.Краще мовчати... (аніж брехати).

29.Вола в’яжуть мотуззям, а людину…(словом).

30. Від теплого слова і лід …(розмерзає).

31.Хто мовчить, той двох …(навчить).

32. Дурний язик голові не …(приятель).

33. Ніг не маж, та йде обертом; не піч, але варить; може пухнути від думок (Голова).

34. Буває дуже довгим, може чесатися і бути добре підвішеним, його також можна ковтнути або прикусити, а інколи він може замінювати помело (Язик).

35. Вони можуть в’янути., їх можна розвішати, а ще зняти з них спагеті (Вуха).

36. Ображені цю річ вішають, пихаті – задирають, надто до всього цікаві – всюди пхають (Ніс).

3. Конкурс «Хлопець моєї мрії»

Можливі прикметники	Їхні значення
Кремезний	Широкоплечий, плечистий
Кирпатий	Ніс, якого задраний догори
Опецькуватий	Товстий, огрядний, повний, гладкий
Зграбний	Доладний, граційний
Зизоокий	Косоокий
Миршавий	Непоказний, поганий, жалюгідний, ніякий
Гожий	Гарний, вродливий, красивий, доладний
Знадливий	Привабливий, чарівний, сексуальний
Ставний	Показний, статурний
Тюхтійкуватий	Несміливий, боязкий, невпевнений
Розважливий	Розсудливий, мудрий, поміркований
Палкий	Пристрасний, щирий, чутливий
Маркітний	Сумний, невеселий, невдоволений
Війнуватий	Гулящий, непостійний
Мурлуватий	Мовчазний, неговіркий, некомпанійський
Ґречний	Привітний, щирий, ввічливий
Велелюбний	Той, що любить багатьох
Дякую.	Як   бачите,   дівчата   нашої  школи вибагливі й розумні.

4.Конкурс «Синоніми»

  Замініть синонімами повторюване слово. 

   Свіже повітря – чисте

   Свіжий вітер – прохолодний

   Свіжий хліб – м’який

   Свіжий огірок – несолоний

   Свіже листя – зелене

   Свіжа думка – нова

   Свіжа новина – остання

   Свіже обличчя – рум’яне

   Свіжа вода – холодна

   Свіжа голова  - невтомлена

   Великий мороз – лютий

   Великий учений – видатний

   Великий двір – просторий

   Великий хлопець – дорослий

   Великий натовп – численний

   Велике дерево – високе

 5.Конкурс «Темна завіса». (За правильну відповідь - 1 баї.) Умови конкурсу: у класі стоять повернуті зображенням до  дошки портрети письменників. Учні, прослухавши кілька підrазок учителя, мають сказати, кого на них зображено.                                       

  

    1-й портрет. Він ціле своє життя служив правді й боровся за щасливе майбутнє свого народу. І зброєю в цій боротьбі поет зробив слово: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово             (Тарас Шевченко).            

2     – й портрет. «Ся хвора, слабосильна дівчина – трохи чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну», - так сказав про неї І. Я. Франко.            Сама ж вона писала: «Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч?» (Леся Українка).

3     - й портрет.  Тонкий лірик і водночас поет із мужнім громадянським голосом, що гнівно осуджував політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник уважав: «Ні! В кім думка прагне слова, хто в майбутнім хоче жить, той всім серцем закричить6 «В рідній школі рідна мова!» (Олександр Олесь).

 4-й портрет. Цей поет стояв на тому, що любити Батьківщину, любити Україну означає любити і знати рідну мову українську; без неї немає нас. Немає майбутнього. Він закликав: «Любіть Україну, як сонце любіть вишневу свою Україну, красу її вічно живу і мову її солов’їну» (Володимир Сосюра).

5–й портрет. У поезії й у житті вона рвійна, трепетна і сильна водночас. На сучасному поетичному небосхилі це «нерозгадане чудо», «голос народу». Маючи воістину Божий дар слова, поетеса є взірцем честі, громадянської мужності: «Те, що принижує, - пронизує. Душа  образ не забува. Все, чим образили поета, акумулюється в слова. А слово – струм. А слово – зброя. А віще слово – вічове» (Ліна Костенко).

    ІV. Виступи дітей.

Ведуча. Історія засвідчує: мовне питання в Україні завжди було гострим, не раз ішлося про ви­живання мови. Тож маємо пам'ятати, якщо наша мо­ва зникне в Україні, то її не буде більше ніде. «Немає в світі України, немає другого Дніпра», - застерігав Кобзар. А вже в часи ближчі Володимир Сосюра звертався до молоді з пристрасним словом: «О мова рідна! Їй віддав я гаряче серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».

Ведучий. Шануймо й любімо рідну мову, не де­кларативно, не галасливо, а стишено і дієво. Не цу­раймося, не зневажаймо. Вбираймо в душу всі її барви, всі відтінки, осягаймо глибини, підіймаймо­ся до вершин. Поважаймо себе в мові - і нас пова­жатиме світ.

      (Звучить пісня «Як же нам жити на рідній землі» сл. Ф. Тишка, муз. Г. Татарченка).

Ведуча. Людина не вибирає собі мову, як не вибирає матір, яка народжує, даючи безцінний дар - Вітчизну, рідну мову. Крізь роки проносить лю­дина любов до того куточка землі, де вона побачила світ, де все їй знайоме, звичне і рідне. Мова веде нас шляхом пізнання. Чим краще знаємо мову, тим ефе­ктивніше освоюємо знання різних галузей, тим успішніші в житті. Брак мовних знань і недостат­ність навичок в усному й писемному мовленні галь­мують наше інтелектуальне, фахове і моральне зро­стання. Той, хто не знає материнської мови або і цурається її, прирікає себе на злиденність душі. Щасливий той, для кого рідне слово - вічна, непроминуща цінність.

Ведучий. Наше завдання - пильно берегти й збагачувати рідну мову, вивчати з ранніх літ. Хоч би куди закинула нас доля, не забуваймо її. Кожен гро­мадянин України мусить володіти державною мовою: «Вивчайте мову українську дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, прекрасну, милу і чудову, як мате­ринську пісню колискову».

Мова народу – найкращий цвіт, що ніколи не зів'яне, а вічно живе, розвивається. Бережімо її, збага­чуймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити одне одному лише добрі слова, тоді й світ навколо стане кращим, добрішим. Пам'ятаймо слова В.Сухомлинського: «Мова - то
цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, той сам всихає від спраги».                                                                 

                         (Звучить пісня «Мово моя» сл. Г. Булаха, муз. В. Волощука)

   Ведуча Багато довелося пережити українському народові, щоб вижити, вистояти. І в цьому допомагало вміння сміятися, жартувати.

                    Бо сміх людський – чудесна штука,

                    Він мистецтво і наука,

                    Він в житті і для життя.

                    Із потворного й дурного

                   Посміятися не гріх.

                   Добрий сміх не б’є, не мучить,

                    Він на світі жити учить.

 Байка

Має доньку молодиця,

Порося погане!

Взяла гроші на спідницю —

Купила «банани»,

батько ласо тре долоні: —

Та не лайся, мати,

Ану неси мені, доню,

Теж покуштувати..

Подивилась жінка сумно:

Вже сказився чисто,

Невже будеш, старий дурню,

Штани модні їсти?

Гаряча філософія

             Не боялася дівулька ні лайки, ні бійки,

             Закінчила школу на нещасні «трійки»,

            Але в мами є знайомий в університеті.

            -Будеш ти на філософськім вчитись факультеті.

             Та, явившись на екзамен, ляпнула дівулька,

             Що жив колись на Вкраїні філософ Каструлька.

             І сказав екзаменатор, вставши із-за столу:

           -Я вам радив би вступати в кулінарну школу.

            І закінчила дівулька курси кулінарні

            Пече тепер пиріжечки і оладки гарні,

            І на кухні порядкує рукою твердою,

           І не плутає Каструлю зі Сковородою.

       Ведучий. Українська мова в нашій державі стане по-справжньому престижною тоді, коли ми не будемо її соромитися, досконало вивчимо, оволодіємо словниковим багатством, навчимося правильно кори­стуватися її виражальними можливостями і послуго­вуватимемося в усіх сферах суспільного життя. Борис Антоненко-Давидович за­значав: «Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це - аж ніяк не прерогатива учених-мовознавців, письменни­ків або вчителів-мовників. Це не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини».

Краса рідної мови

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.,

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустинь і злих негод:

Як річка, з роду і до роду,

               Так мова з'єднує народ

                      (Звучить пісня «Мова єднання» сл.. і муз. О. Самойдюка)

    Учень

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця,

Хай вона в піснях лунає

 Кожен день і в свято

Соловейком хай співає

В українській хаті

Ведуча

Відкрий, о рідна моя мова,

 Свої скарбниці золоті!

Як не твоє співуче слово,

 То що важливіше у житті?

Я більш ростиму, як людина,

Чим більше знатиму я мов,

Та перше слово - Україна!

 Моя квітуча Батьківщина,

Моє життя, моя любов!

Ведучий

Цвіти і смійся, рідне слово,

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом, не мовчи!

Ведуча

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни веселково,

Щоб сяяв завжди український край.

V. Заключне слово вчителя.

 Учитель

Україно! Цвіте вишневий. Для того, щоб наша мова буяла пишним квітом, присягаємо:

Любити і шанувати материнську мову Присягаємо!

Знати досконало нашу державну мову

Берегти й збагачувати цей найдорожчий скарб Присягаємо!

Очищувати нашу мову від словесного сміття,

Шліфувати кожне слівце калинове Присягаємо!

 Передати нащадкам наше пісенне диво Присягаємо

 Присягаємо, що ми не будемо останнім поколінням, яке читає «Кобзаря» в оригіналі

Ус:і: Присягаємо!

Учениця
Хай буде з хлібом кожен дім,
Хліб пахне сонячно, медово,
А поруч з ним — струмком дзвінким
Натхнення слово!

V. Підведення підсумків конкурсної програми, визначення переможців.

Учитель Візьміть з собою усмішку, бажання,

                  Візьміть на згадку пісню на прощання.

                  І ким би не були, то знайте лиш єдине,

                   Що ви є на землі — Людина.

 

                      (Звучить пісня «А ми бажаємо вам добра»)

                                                                           

                                    

            Методика впровадження ігрових технологій навчання

       у процесі вивчення морфології 5 - 6 класи

               

          Одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців- спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови внесення змін до чинних педагогічних методик та впровадження новітніх інноваційних технологій навчання.    

   Останнім часом в умовах реорганізації структури освіти особливо гостро постає питання формування зацікавленого ставлення учня до вивчення певного предмета. Є різні шляхи активізації навчальної діяльності на уроках української мови, але найбільш ефективним, з-поміж інших, є застосуванння ігрових технологій навчання, що на сьогодні є доведеним фактом. Завдяки широкому використанню ігрових технологій посилюється  зацікавленість учнів до предмета.

       Оволодіння учнями загальноосвітніх шкіл ґрунтовними знаннями, необхідними уміннями й навичками виступає однією з найважливіших проблем у сучасній освіті. Розв’язання цієї проблеми неможливе без удосконалення технологій навчання, а, отже, й методів навчання. Сьогодні у педагогіці активізувався пошук адекватних цьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Серед них вирізняється ігрова діяльність, яка для дитини є нагальною потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу.

       Практика доводить, що у роботі деяких викладачів загальноосвітньої школи домінують репродуктивні методи навчання, що вимагають заучування матеріалу і його наступного точного відтворення. Наслідком цього є безпорадність перед необхідністю встановлення причиново-наслідкових зв’язків, творчого перенесення знань у змінені умови, прикутість до шаблону, догми, традиції, нерозвиненість критичного мислення тощо.

   Отже, актуальним стає впровадження активних методів навчання в практику роботи загальноосвітніх шкіл. Соціальне замовлення на це підтверджується концептуальними положеннями ряду державних документів (Національна програма «Освіта ХХІ століття», Закони України «Про освіту» тощо), що задають стратегічний курс формування педагога нового типу – думаючого, ініціативного, самокритичного.

   Найпростішими ігровими технологіями навчання для дітей є загадки. Наприклад, під час вивчення теми «Числівник» доцільно запропонувати учням гру «Головоломка».

   1. Плету хлівець на 4 овець, а на 5 окремо.

   2. Що то за птах, що на 8 ногах?

   3. Під 1 ковпаком 700 козаків.

   4. Сидить Марушка в 9 кожушках, хто їх знімає, той сльози проливає.

   5. Виходило 12 мо­лодців, випускало 52 соколи та 365 лебедів.

  6. Стоїть дуб, а на нім 12 гілок, а на кожній гілці по 4        гнізда, а в кожному гнізді по 7 пташенят.

   7. Коли сьогодні о 12 годині ночі йде дощ, то чи можна сподіватися, що через 72 години буде сонячно?

Відгадки. 1. Рукавичка, 2. Комар, 3. Мак.  4. Цибуля, 5. Місяці, тижні, дні року. 6. Рік, місяці, тижні, дні. 7. Ні, бо буде ніч.

   Поясніть особливості вживання числівників з іменниками. Числа запишіть словами.

   А на уроці узагальнення й систематизація вивченого матеріалу за темами «Іменник» та «Прикметник» - ігрову технологію навчання «Інтелектуальний відпочинок».

        1. Що за іменник означає назву машини і тва­рини?

        2. Який іменник, що вживається тільки в мно­жині, зі зміною закінчення стане іменником, що вживається тільки в однині й означає суху траву?

       3.Який іменник, що називає виріб з борошна, змінивши один голосний, стає назвою істоти  - лісового звірка?

        4.Який іменник за перестановки букв з назви дерева перетворюється на назву приладу, потріб­ного велосипедистам?

        5.Який якісний прикметник логічно не може мати ступеня порівняння?

   Відгадки. 1. Панцерник. 2. Сіни (сіно). 3. Булка (білка). 4. Сосна (насос). 5. Мертвий.

       Гра «Множачки»

       1. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк.

       2. Книжки читаю, а грамоти не знаю.

       3. Дві дощечки – дві сестри, несуть мене із гори.

       4. Пливуть пливушки, позадирали вгору вушки.

         Що ви знаєте про ці іменники?

        Відгадки: Двері, окуляри, лижі, сани.

        Гра «Множина чи однина?»

       Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано «Множина», «Однина», показують число іменників.

       Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

       Гра «Словознайко»

       Вправа на спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або в множині.           

        1. Рідке, а не вода, біле, а не сніг. 

        2. У зимову веселу пору ми кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас нагору, а ми веземо їх з гори.

       3. Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас в хаті кілька є.

       4. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має.

       Відгадки: молоко, сани, двері, капуста.

      Учні записують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки у множині.

       Гра «Хто більше»

       Учні поділяються на дві команди. Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині (В однині - молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; в множині — ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).

       Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

       Гра  «Зайвина»

       Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

     1.Марш, вежа, круча, плече, надія.

     2.Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.

     3.Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.

       Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань можна використати гру «Ти – мені, я - тобі».

Загадка в загадці. Прочитайте загадку, вставляючи пропущені букви й розкриваю­чи дужки. Запишіть відгадки, утворивши від них усі можливі прикметники.

            1. Білий, як пір…їна, холодний, як кр…ж…на.

    2. Як подивишся на (він),

        Бач…ш в (він) себе (сам)

        Отаким, (який) буваєш.

        Що це, друже? Відгадаєш?

    3. На городі молода

        П..шні коси ро…пл…та,

        У з…ленії хустинки

       Золоті хова з…рнинки.

    4. Що за штука і день, і ніч стука?

        Іде років двісті,

           Стоїт… на місці,

           Ліч…ть людс…кий вік,

           А не чоловік.

        Відгадки. 1. Сніг. 2. Дзеркало. 3. Кукурудза. 4. Годинник.

       Заняття з використанням ігрових технологій «Знаю як», «З чистої криниці», «Жива криниця» проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків.

        Наприклад, виправте помилки. Відредаговані речення запишіть.

       Мої батьки самі кращі. Усім відомо, що материнська любов – сама безкорисливіша. Найбільш найдорожча для мене моя сім’я. Мама -  моя сама вірна порадниця. Найбільш улюбленіше звняття у нас із татом – розгадування кросвордів. Найсолодкий сон – під бабусину казку.

      Допишіть прислів’я, визначте групу і розряд числівників. У яких ситуаціях доречно вживати ці прислів’я?

      За одного битого..  .  Семеро  одного. . .  Де сім няньок… Краще на три слова сказати менше, ніж… .

         Гра   «Розсипанка»

          З  хаотично  записаних  слів  скласти  прислів’я  чи  приказки.

       1. Питай, свій, а, май, людей, розум.

       2.Розпалиш, холодним, серце, не, словом.

  3.Злого, все, змиє, тільки, вода, слова, ніколи.

  4. Не, ласкаве, гнівайся, на, слово, не, за, а, грубе, кидайся.

5.Праця, за, велике, краща, маленька, безділля.

   Відповідь: Людей   питай, а свій розум май. Холодним словом серце не розпалиш. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Маленька праця краща за велике безділля.

   Фрагмент уроку «Не і ні з прислівниками».

   Лінгвістична гра  «Антонім за вами»

       Скласти антонімічні пари прислівників так, щоб один з них уживався з часткою не. З'ясу­вати, за якими правилами не з прислівниками пишеться разом. Свої висновки звірити з тео­ретичним матеріалом підручника.

   Життєрадісно - ...,  низько - ...,  чемно - ...,  пози­тивно - ...,  достойно - ...,  далеко - ...,  акуратно - ...,  тривало - .... , чимало - ...,  правильно - ...,  приємно - ..., розумно - .... , ґречно - ...,  щиро - ...,  вміло - ....  .

    Відповіді. Невесело, невисоко, невиховано, негативно, негідно, недалеко, недбало, недовго, не­багато, неправильно, неприємно, нерозумно, не­чемно, нещиро, незграбно.

   Визначити вид антонімів (спільнокореневі чи різнокореневі).

       Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

      Звичайно, колективна гра не може об'єктивно оцінити кожного учня. Але вона дає повне уявлення про засвоєння попереднього матеріалу класом, що є не менш важливим для вчителя, вказує на недоліки у його підготовці до уроку, якщо такі є. Крім того, таке колективне повторення допомагає відсталим у навчанні учням отримати уявлення про вивчений матеріал. І можна не сумніватися, що майбутня контрольна робота, модуль, тест будуть мати кращі результати, ніж у тих класах, де не проводилась колективна гра. Виховний момент у колективній грі важко переоцінити. Новизна і незвичність оцінювання надовго залишається в пам'яті школярів. 

       Використання ігрових технологій - це не самоціль. Це не лише засіб створення атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості, а й можливості дійсно зреалізувати основні засади особистісно-орієнтованого навчання. Адже застосування ігрових технологій на уроках рідної мови дає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

       Ігрові технологія навчання передбачають активну взаємодію учнів і педагога. Це така форма співпраці, в якій учитель і учні є рівноправними суб’єктами навчального процесу. Використання ігрових технологій навчання сприяє посиленню інтересу учнів до здобування знань, вироблення пізнавальної самостійності учнів, кращому засвоєнню навчального матеріалу, формуванню навичок аналізу навчальної інформації, розвитку творчих здібностей учнів. Ігрові технології навчання мають значний потенціал для формування комунікативної, мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенції учнів. Наприклад, на уроці за темою «Не з іменниками» провести ігрову технологію «Колективний пошук».

        1.До поданих слів доберіть синоніми з не, з'ясуйте смислове значення, визначте відміну і групу іменників. Шість із них уведіть у ре­чення.

   Зразок. Горе - нещастя. Нещастя - то ви­пробування людини на стійкість.

   Пам'ять, хвилювання, брехня, хвороба, во­рожість, зневага, безграмотність, вигадка, рабство, бездіяльність, протест, безвинність.

   2.Запишіть речення, розкриваючи дужки, поясніть правопис не з іменниками.

    1.Учений іде, а (не)ук слідом спотикається (Нар. творч.). 2. У дружній сім'ї (не)порозуміння тривають недовго (О.Копиленко). 3. Будьмо щас­ливі наперекір усім (не)годам і (не)приємностям (М.Коцюбинський). 4. Не вбереглася пташка шулі­ки, як не вбереглася й Катря своєї (не)долі (Панас Мирний). 5. Тільки (не)нависть, тільки помсту зу­стрів ворог на нашій землі (ПЛанч). 6. Холоду він не почував, руки й ноги терпли-німіли, (не)міч чи сон колихав його стиха (Панас Мирний). 7. Десь у двері грюкали, кричало (не)мовля (М.Бажан).

    А на уроці за темою «Особові та зворотний займенники» запропонувати ігрову технологію «Не помилюсь!».

   1.Поєднайте особові займенники з при­йменниками й запишіть. Складіть речення із займенниками в орудному відмінку.

   До (він), до (вона), у (воно), у (вона), на (він), на (вона), на (вони), з (він), з (вона), з (вони), під (він), під (вона), під (ми), над (він), над (вона), над (вони).

   2. Додайте до дієслів особові займенники і запишіть.

    Піклуватися про ... . Чекати на... . Зустрітися з ... . Під'їхати до ... . Надіслати ... . Ішов перед....

      3.Перепишіть. Визначте граматичні озна­ки особових займенників.

   1. Люба Земле! Тебе обіймаю, розумію, як важ­ко тобі. Люба Земле! Тебе я кохаю, прошу вижить в шаленій добі. Не лише мені - всенькому людст­ву, - ти ж для всіх нас колискою є. Люба Земле! Піди у відпустку і підправиш здоров'я своє. 2. Ходімте в сад. Я покажу вам сад, де на колінах яблуні спить вітер. 3. Що робить місяць по ночах, коли земля йому в очах, земля, ромашка і вода, - тоді він сонце вигляда (М.Вінграновський),

   4.Прочитайте. Перепишіть речення, поста­вивши займенник себе у потрібному відмінку. Визначте відмінки наявних у тексті займен­ників.

    Господар хати майже з вогню виніс дітей і дру­жину. Він же, лелека, рятуючи ..., відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. Та ось прийшла осінь, і лелека, добре підгодувавшись на болоті, повернувши ... красу і силу, прилетів на по­ле. Зграя лелек оточила його і довго клекотали між ..., а винний стояв, опустивши голову. Він, мабуть, відчував за ... провину. Лелеки знялися і полетіли, а вигнанець сумно бродив болотом, дивився на ... у дзеркало води і, здавалося, думав важку думу (За В.Земляком).

       Найефективнішим методом навчальної діяльності, що передує вивченню нової теми є ігрова технологія «Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!». Наприклад, під час вивчення теми «Іменник» доцільно запропонувати такі ряди слів і висновки.

  Дуб, картопля, полк, загін – назви неістот.

  Русалка, Домовик, Мороз, вітер, покійник – назви істот.

  Іменники любов, гнів, сором у множині не вживаються.

  Іменники штани, ножиці, окуляри в однині не вживаються.

  Яке закінчення пишеться у виділеному іменнику?

За меж…ю мріяв гайок.

У родовому відмінку  однини подані іменники мають закінчення –а(-я).

Учень, край, цукор, батько, горобець, стіл, клен, сад.

      «Ці методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, у якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, відкриті й активні» . 

       Так, саме ігрові технології, прийоми заняття з елементами гри підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елементи цікавості.

        При використанні ігрових технологій учень стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом навчального пізнання. Педагог не дає готових знань, але спонукає учасників до самостійного пошуку. У порівнянні з традиційним навчанням в ігровому навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Педагог відмовляється від ролі своєрідного фільтру, а виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації.  

       Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, ми чітко плануємо діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети.  Ігри  дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, що можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, що змушують учнів працювати не тільки зі змістом підручника, а й спонукають їх до роботи з енциклопедіями, довідниками. Тут пізнавальна діяльність учнів переходить уже на вищий рівень. Кросворди можна пропонувати під час вивчення будь – якої морфологічної теми. Наприклад, у процесі вивчення іменника.

        1. Розділовий знак.

   2. Наука про числа і величини.

   3. Наука, що вивчає природні умови, поверхню землі, економічні ресурси, населення.

1.      Частина землі без води, суха частина землі.

2.      Пора року.

1к

р

а

п

к

а

2м

а

т

е

м

а

т

и

к

а

3г

е

о

г

р

а

ф

і

я

4с

у

ш

а

5з

и

м

а

   Якщо рядки кросворда заповнити правильно, у виділеному рядку можна буде прочитати слово — назву відміни.                              

      Відповіді: 1. Крапка.   2.Математика.  3. Географія.  4. Суша.   5.Зима.

		1г	р	у	д	е	н	ь
				2у	р	о	к
				3м	у	з	е	й
					4г	е	р	б
5в	о	д	о	л	а	з

                    

   1. Останній місяць року і перший місяць зими.

       2. Проміжок часу, відведений для за­нять з окремого предмета.

       3.Приміщення, у якому збирають, ви­ставляють для огляду і зберігають твори мистецтва.

      4.Знак держави, міста, який зображу­ють на прапорах, монетах, печатках.

 5.Людина, яка працює під водою у спе­ціальному костюмі.

      Відповіді: 1. Грудень. 2. Урок. 3. Музей. 4. Герб. 5. Водолаз.

			1т	і	н	ь
		2к	р	о	в
		3ч	е	с	н	і	с	т	ь
	4м	а	т	и
5п	а	м’	я	т	ь

                

       1. Темне відбиття предмета, людини, освітлених з протилежного боку.

  2.Рідина червоного кольору, яка циркулює в живому організму. 

  3. Риса характеру людини, яка чесно ставиться до своїх обов’язків.

  4.Найдорожча для дітей людина.

        5.Здатність запам’ятовувати.

                                                                   Відповіді: 

 1. Тінь.  

 2. Кров.

 3. Чесність.

 4. Мати.

 5. Пам’ять.

	1б	і	л	ч	е	н	я
	2к	о	ш	е	н	я
				3т	и	г	р	е	н	я
		4д	і	в	ч	а
		5п	л	е	м’	я
			6о	р	л	я
	7к	р	о	т	е	н	я
8з	а	й	ч	а

 

        1.Маля білки.

   2.Маля кішки.

        3.Маля тигра.

  4.Зменшена форма іменника дівчина.

  5.Група людей в первісному суспільстві.

       6.Маля орла.

       7.Маля крота.

       8.Маля зайця.

       Відповіді:  1. Білченя.  2. Кошеня.  3. Тигреня.   4. Дівча.  5. Плем’я.  6. Орля.  7. Кротеня.  8. Зайча.         

       Впровадження в освіті ігрових технологій підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність тих, хто вчиться, постійно підтримує вчителів у стані творчого пошуку дидактичних новацій.

       Предметні цілі сучасного курсу української мови максимально наближені до життєвих потреб учнів, відображають їхні життєві орієнтири, спрямовують курс на інтенсивний мовленнєво-смисловий, інтелектуальний і духовний розвиток школярів. При цьому розвиток мовленнєвої діяльності учня розглядається як інтегрований показник його особистісного зростання. 

       У навчальному процесі ігрові технології створюють мотивацію, близьку до природної, збуджують інтерес, підвищують рівень продуктивності навчальної праці, розвивають комунікативні навички. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші з них. Найскладнішими ігровими технологіями навчання є: «Дослідження-трансформація», «Дослідження-відновлення», «Дослідження-моделювання», «Дослідження-зіставлення», «Лінгвістичний експеримент»,  «Дубль-диктант», «Сортування», «Дослідження-спостереження», «Хто швидше?»,  «Творче конструювання», «Деформоване висловлювання», «Розподільне письмо з творчим завданням» тощо.

        Наприклад, ігрове завдання «Хто швидше?» можна запропонувати на уроці за темою «Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників».

    1.Від поданих дієслів утворити дієприкметники. З'ясувати спосіб творення їх. Позначити суфікси. Пояснити їх правопис. Скласти 3-4 речення з утвореними діє­прикметниками. Виконати синтаксичний розбір одного речення. Здійснити взаємопе­ревірку

    Купувати, принести, з'єднати, підбілювати, працювати, думати, співати, приварювати, фарши­рувати, створювати.

   2.З'ясувати особливості творення дієприкметників та прокоментувати орфограми.

    Сивіти - сивіючий, посивілий; писати - писа­ний; збудувати - збудований; напоїти - напоєний; пустити - пущений; загасити - загашений; замо­розити - заморожений; виїздити - виїжджений; прополоти - прополений - прополотий.

         Порівняно з іншими формами навчання і виховання, перевага ігрових технологій полягає в тому, що вони приводять учня до мети непомітно для нього самого, виключаючи будь-які способи насильства над особистістю дитини.
       У лінгвометодиці важливою є проблема застосування ігрових технологій як ефективного засобу розвитку пізнавального інтересу до мови, що у свою чергу спонукає учня до активної й продуктивної навчально-пізнавальної діяльності.

    Підтвердженням цьому є ігрова технологія навчання «Розподільне письмо з творчим завданням», що доречно провести за темою «Правопис не з дієприслівниками».

    1.Утворити дієприслівники від поданих дієслів, прибираючи риску. Записати їх у дві колонки: у першу - ті, що пишуться разом, у другу - окремо. Пояснити свій вибір. Виконати морфологічний розбір 4-х діє­прислівників.

   Не/питають,    не/пізнають,    не/покояться, не/дооцінюють, не/навидять, не/зупиняються, не/вміють, не/зловлять, не/гають, не/зчутися, не/дописати, не/побудувати, не/подолати, не/від­кинути, не/пам'ятатн, не/зупинитись.

   Або розподільний диктант з творчим зав­данням. Записати дієприслівники у дві ко­лонки: у першу - доконаного виду, у другу - недоконаного.

   Відпливаючи, спікши, сплівши, усміхаючись дякуючи, блукаючи, склавши, виграючи, купаю­чись, знемігши, відгукнувшись, дивлячись, пого­дившись, дбаючи, володіючи, придбавши.

   До кожного дієприслівника дібрати діє­слово, від якого він утворений. Пояснити ор­фограми. З виділеним дієприслівником побудувати синонімічний ряд. Кілька слів увести в речен­ня. Визначити синтаксичну роль та морфо­логічні ознаки їх.

    Сьогодні перед учителем стоїть важливе завдання: активізувати увагу учнів, збудити пізнаваль­ний інтерес, підвищити рівень мотивації, полегши­ти працю школярів, організувати шкільні занят­тя, що дають учням радість і втіху.

       Сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тому вчитель-майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. 

       Ось фрагмент уроку «Буква н та нн у прислівниках»

Логічний диктант. Прослухати пари слів, що перебувають у логічному зв'язку. Якому? Виписати лише перше слово кожної пари. Назвати орфограму. Обгрунтувати написання прислівників.

  Істинно - помилково, цінно - недорого, ясно — темно, втомлено — бадьоро, гуманно - бездушно, бідно - багато, буденно - святково, відвалено - боягузливо, змінно -постійно.

  Визначити, яким способом утворені виписані прислівники.

Лінгвістичний експеримент. Подані прислівники замінити синонімічними з орфограмою «н і нн уприслівниках». Пояснити наявність чи відсутність подвоєння.

    Одночасно ( синхронно), щодня (щоденно), молодо (юно), мрійливо (замріяно), самопливом (стихійно), трафаретно (шаблонно), безгрішно (невинно), переконливо (обґрунтовано), попурно (багряно), любо (жадано).

Творче конструювання. Від прикметників і дієприкметників утворити прислівники. Пояснити написання н і нн у прикметниках, дієприкметниках і прислівниках.

    Бездоганний, бажаний, здивований, упевнений, безталанний, сезонний, заслужений, зелений, страшенний, жаданий, єхидний, докладний, глибинний, благословенний, доблесний, безупинний, зачарований.

  Пояснити лексичне значення слів: бездоганний, безталанний, доюлесний. Увести утворені від них прислівники у речення.

      Робота з деформованим текстом. Відновити текст, установивши на місці крапок прислівники з довідки. Пояснити правопис їх.

 Загадка розкрилась незабаром. Степ .... обірвався вниз, у долину. Дорога .... спускалася в яр, з якого визирали верхів'я старих осик. Струмінь вологої прохолоди .... дихнув у обличчя Матвійкові. Шалапут .... роздув ніздрі, насторожив вуха і .... заіржав. Щось трапилось. Щось змінилось навколо, нашорошилось у чеканні чогось невідомого. Матвійко відчув це всією істотою. Про це іржав Шалапут, про це .... лопотіло листя осик (За О. Донченком).

 Довідка: безупинно, стривожено, несподівано, лагідно, напружено, злякано.

   Саме ігрові технології передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, впровадження цих технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу тощо). Але той учитель, який прагне розкрити всі здібності й таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики. 

      Завдяки використанню ігрових технологій навчання у зв'язку з традицій­ними формами роботи зростає ефективність уроку мови. Така методика потребує від шкільного мовни­ка створення доброзичливої атмосфери, позитивно­го психологічного клімату в класі, забезпечення особистісно зорієнтованого навчання, опори на ін­дивідуальний досвід школярів, реалізації текстоцентричного підходу до рідномовної освіти тощо.

     Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих шукань. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу, цінувати свою й чужу індивідуальність, формувати ті якості, що допомагають разом розв’язати складні багатоступеневі завдання. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.  Наприклад, у процесі вивчення теми «Активні й пасивні дієприкметники» можна пропонувати такі ігрові технології: «Лінгвістичне дослідження», «Розподільне письмо», «Творче спостереження з елементами аналазу».

   1.Утворити активні дієприкметники минулого часу доконаного виду. Виділити суфікси.

    Зразок. Почорніти - почорнілий.

    Засмагнути, побіліти, повеселіти, пожовтіти, помолодіти, обгоріти, змарніти, спітніти, зарости.

  2.Утворити активні дієпри­кметники теперішнього часу недоконаного виду. Виділити суфікси.

   Зразок. Зеленіють - зеленіючий.

    Пишуть, відцвітають, жовтіють, працюють, па­лають, думають, сплять, виконують, миють, лежать.

    «Розподільне письмо». Записати словосполучення у дві колонки: у першу – «активний дієприкметник + іменник», у другу – «пасивний дієприкметник + іменник». Ви­значити головне слово у кожному словоспо­лученні. З'ясувати рід, число і відмінок дієпри­кметників. Знайти слова, у коренях яких є орфограма «Ненаголошені голосні є, и».

     Підписаний лист, у поріділому лісі, палаючим вогнем, розлита вода, шитий костюм, нев'янучою славою, організованого походу, передплачений журнал, на відчинених дверях, здійснене бажання, про­полота грядка, зростаючі потреби, підкованого коня, почорнілим полем, воркуючим голубом, зростаючий біль, крізь засклені вікна, у позеленілій траві.

   «Дослідження-конструювання». Утвори­ти дієприкметники пасивного стану минулого часу доконаного і недоконаного виду. Дібрати антоніми до виділених слів. Скласти з ними речення.

    Читати, прочитати, робити, зробити, рити, перерити, крити, вкрити, ловити, зловити, малювати, намалювати, надбати.    

     Навчання української мови ефективне, якщо на кожному уроці засвоюються мовні й мовленнєві знання, формуються навчально-мовні, правописні та комунікативні вміння і навички, розширюється читацький рівень школярів (бо дитина, яка більше читає, краще говорить і пише), збагачується їхній мовний запас, відбувається оволодіння мовною нормою, здійснюється усвідомлення неповторності мовної особистості. Учні одержують зразки комунікативно досконалої мови й навчаються доцільно й правильно використовувати засоби мови для побудови власних висловлювань, а також набувають найрізноманітніших загальнопредметних умінь. 

     Наприклад, фрагмент уроку «Форми дієслова».         

 Вибірково-розподільна робота. Згрупу­вати дієслівні форми за морфологічними ознаками: варіант І - дієвідмінювані дієсло­ва (особові й родові форми); варіант II - інфінітиви; варіант III - дієприкметники; варіант IV- дієприслівники. Свій вибір обґрунтувати.

 Брести, розкладаю, розмістив, засипавши, ви­ключений, хлинути, зупинився, зупинившись, одержаний, застеливши, талий, хвилюючий, рости, агітувати, зеленіючий, лечу, зимуючи, гримнути, згорівши, брати, беру, записаний, записавши.

 Назвати спільнокореневі слова. Виділити в них корінь.

Творче спостереження з елементами аналізу. Прочитати текст.     Визначити його тему й основну думку. До якого типу мовлен­ня він належить? Виписати дієслівні форми, вжиті у тексті. Дослідити, яка з дієслівних форм не представлена.

   Спроби зібрати найжиттєдайніше і найцінніше з океану слів української мови робилися здавна. Укра­їнське словникарство має кількасотлітню історію. З-поміж усіх словників вирізняється славнозвісний «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка. Словник було видано на початку XX сто­ліття. Він містить близько 70 тисяч слів. Це найвидатніше досягнення українського словникарства, найповніша на свій час видрукувана мовна скарбни­ця нашого народу. Словник і досі знаний як словник Грінченків, словник залюбленого у народне слово письменника, який з великою сумлінністю зібрав усе найдобірніше з живої української мови. Він не втра­тив свого значення й дотепер (За І.Вихованцем).

   Визначити морфологічні ознаки дієвідмі­нюваних дієслів (час, число, особу або рід).

       Дібрати синоніми до слів: найцінніше, письменник, дотепер.

   Лінгвістична діагностика. Виписати з кожного рядка «зайву» дієслівну форму. Свій вибір обґрунтувати. Що спільного в дієслів­них формах кожного рядка?

       1. Зникає, зник, зникати, зникають.

   2. Навчився, навчити, навчитися, навчатися.

   3. Любити, улюблений, люблячий, улюблені.

       4.Вимовляючи, вимовивши, вимовляю, ви­мовлявши.

   Робота в парах. Скласти власний варі­ант «Лінгвістичної діагностики» з чотирьох рядків так, щоб у першому рядку «зайвим» був дієприкметник, у другому - інфінітив, у третьому - дієвідмінюване дієслово, у четвер­тому - дієприслівник.

    Дослідження-відновлення. Відновити ритм та належний порядок слів у фрагменті по­езії. Для цього в кожному рядку потрібно виб­рати слова, що римуються, і поставити їх у кінці.

        Мова в землі віки лежала  

        І врешті на світ вибилась.

        О мово, колискова ночі!

        Прийми привіт мій радісний.

        Навік пройшла безславна пора...

        Цвіти і сяй, державна моя...

                              Олександр Олесь 

       Виразно прочитати відновлений текст. За­писати його. Підкреслити дієслова як члени речення. Назвати спочатку особові форми дієслова (що змінюються за особами), потім - родові форми (що змінюються за родами).

        Дослідження-зіставлення. Записати діє­слівні форми за абеткою. Дібрати до них слова-антоніми тієї самої граматичної форми. Скласти з ними словосполучення.

   Радіти, поважаю, плакавши, об'єднаний, оду­жати, наближений, мовчати, куплений, марнотра­тити, наблизившись, ненавидіти, обвинувачують, розігріваємо.

       Відбір дидактичного матеріалу та різні види роботи з ним мають допомогти дітям усвідомити мову, як матеріал передачі думки і змісту, відчути красу слова, виховати потребу в творчості, прагнення до точності, виразності, образності власного мовлення, намагання дотримкватися норм у використанні мовних одиниць різних рівнів мовної системи, бажання навчитись майстерно оперувати мовою.

         Впровадження ігрових технологій навчання на уроках української мови у процесі вивчення морфології спрямоване на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. 

       Кожний урок української мови – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, що насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі уроку. Мета уроку збігається в цілому з метою навчального процесу.

       Однією з них є формування національно-мовної особистості учня. Цього можна досягти, якщо на кожному уроці виховується увага до слова, свідоме ставлення до мови як засобу самовираження, спілкування між людьми, передачі почуттів і переживань, ставлення до довкілля. Розвивається мовлення, а отже й мислення, інтелект, мовленнєва пам’ять, емоційна сфера особистості, мовне почуття, естетичний смак, розуміння краси української мови, багатство її мовних засобів, виражальних можливостей. 

      Наприклад, фрагмент уроку «Часи дієслова. Теперішній час».         

    Вибіркова робота з елементами ана­лізу. Прочитати вголос текст. Визначити йо­го тему, дібрати заголовок. Виписати дієсло­ва, вжиті в однині, з'ясувати, як вони зміню­ються: за особами чи за родами. Визначити час дієслів.

    Знов одвалила Десна цілу гору землі, упав кру­тий берег, упали дуби, а вода далі й далі підмиває піщану кручу. Тут, понад Десною, взагалі край чи­стих пісків, піщаних доріг, піщаних плес, піщаних кучугур. Коли летиш проти сонця, в очах тобі аж золотиться від перемитих світлих горбів. У тих пісках ріка, як ніде, швидко обрушує береги, насту­пає на ліс, на селище, на давню нашу лелечину ко­лонію (В.Близнець).

   До якої дієслівної форми належить виді­лене слово перемитих?

   До виписаних дієслів дібрати форми ін­фінітива. З'ясувати вид (доконаний/недоконаний).

   Творчий диктант на відновлення мов­них одиниць. Записати текст, відновивши йо­го (від поданих у дужках інфінітивів утвори­ти потрібну форму дієслів теперішнього ча­су). Визначити число й особу, виділити осо­бове закінчення дієслів.

         (Здаватись), десь високо в небі журавель (ли­нути). Над головою недалеко (манячити) стеблина звіробою, і (здаватись) вона Семенові високим-високим гіллястим та рясним деревом. І ось уже всі квіти й травини (видаватись) височенним та гус­тим чи то лісом, чи садом.

    Ген-ген ніби із самого неба (шуміти), (гудіти) патлатий, волохатий джміль. (Припікати) сонце, і пахощами (обкурюватися) весь квітник-ліс. Жар­ко (дихати) материнка, п'яним духом (дихати) де­ревій, (озиватися) святим куревом смілка.

   (Бриніти), (шуміти) святий гармидер все го­лосніше й ширше.

                                                                                                      С.Васильченко

   Лінгвостилістичне експериментування. Замінюючи теперішній час дієслів на ми­нулий, прочитати текст попереднього завдан­ня. З'ясувати, чи змінився зміст вислов­лювання. Зробити висновок.

   Творче моделювання. Змоделювати на­родні вислови, увівши в них дієслова у формі теперішнього часу з довідки. Визначити вид дієслів.

   1. Де ліс..., там тріски.... 2. Ліс сам себе.... 3. Як листя..., ліс і поле.... 4. Чисте небо... ні блискавки, ні грому. 5. Поле ..., а ліс .... 6. Коли сонечко ..., то і трава... (Нар. творч.).

  Довідка.Рубати, летіти; чистити; жовтіти, смутніти; не боятися; плакати, скакати; пригріва­ти, зеленіти.

   Лінгвістична гра «Естафета». Учитель називає інфінітив, від якого учні першого ря­ду утворюють і записують дієслово теперіш­нього часу 3-ї особи множини, другого ряду - дієслово минулого часу множини, третього ряду - дієслово майбутнього часу 3-ї особи множини.    

      Берегти, піклуватися, шанувати, цінувати, лю­бити, товаришувати.    

    До поданих дієслів дібрати слова-антоніми. Утворити від них усі можливі часові форми дієслова. 

       Навчанню мови належить особлива роль у вихованні школярів. Згадаймо, як зазначив В.Сухомлинський: «Від культури слова до емоційної культури, від емоційної культури до культури моральних почуттів і моральних відносин – такий шлях до гармонії знань і моральності», «Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».     

       Використовуючи на уроках ігрові технології, учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати, пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до думки вчителя, розвивати критичне мислення, бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, вміти аргументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони неправильні тощо.                             

       Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на нашу думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів. Наприклад, під час вивчення теми «Прикметник» доцільно запропонувати учням гру «Ви нам – слово, ми вам – десять». 

1.   За хвилину назвати 10 – 15 прикметників мякої групи у називному та родовому відмінках.

2.   Продовжіть ряди прикметників до десяти з аналогічним суфіксом і правописом. 

      Качиний ….. . Старовинний … …… .  Невблаганний …….   .

3.      Доповніть ряди складних прикметників. 

Рукописний ……..  .         Темно-коричневий…… .  Радий –раденький …  .

Тридцятип’ятиповерховий …………..  .  

4.      Доповніть ряд прізвищ на ту ж орфограму.

 Крутиков …. .    Вавилов …..  .     Озеров …….  .   Шмаоьов  ……    .

       5. Назвіть слово на одне з вивчених правил команді-суперниці, вона повинна назвати десять прикметників на це саме правило.

       Ігрові технології навчання спрямовані на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

        Розв'язання того чи іншого завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила ігрових технологій допомагають формуванню в учнів моральних уявлень і понять.

       Урізноманітнення ситуативних ігор, вправ, складання кросвордів, розгадування завдань підвищеної складності - всі ці види робіт сприяють розвитку ланцюгової реакції: усне мовлення, внутрішнє мовлення, письмовий виклад. Сутність цих завдань показує, що реалізація їх ґрунтується на особистісній індивідуалізації, оскільки створення на уроці ситуацій як системи учня з навчальним матеріалом можливе тільки за умови врахування рівня знань особистості, її власного досвіду, вікових особливостей, контексту діяльності, інтересів, світогляду почуттів. 

       Ситуативні завдання можна пропонувати під час вивчення будь-якої морфологічної теми. Наприклад, у процесі вивчення числівника.

       Ситуативні завдання.

       Скласти і розіграти діалог (8-9 реплік) з однокласником про перегляд улюблених телепередач і кінофільмів, використовуючи кількісні й порядкові числівники на позначення часу в різних варіантах. 

      Або, на уроці «Безособові дієслівні форми на -но, -то» можна запропонувати таке ситуативне завдання.

      Уявіть ситуацію: вам доручили взяти участь у вечорницях, де ви з однокласниками маєте розповісти про декоративно-вжиткове мистецтво вашого краю, продемонструвати вироби місцевих майстрів. Увести у свій виступ словосполучення: зібрано народом, гарно оздоблено, майстерно, вишито, оспівано в піснях тощо.

      Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність на обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

       Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо в учнів згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри. Наприклад, при вивченні теми «Прислівник» доцільно запропонувати учням «Кросвордний диктант». 

        Записати прислівники – відповіді в колонку. Визначити ключове слово, підкресливши четверту літеру кожного рядка прислівника.

        Синонім до прислівника невлад. Прислівник, утворений від іменника рік за допомогою двох префіксів. Синонім до прислівника низько. Синонім до прислівника неозоро.  Антонім до прислівника близько. З жодного боку. Немає звідки. Неважливо, неістотно.  Прислівник від прикметника неминучий. Немає як.

       Відповіді: Невпопад, нівроку, невисоко, неосяжно, неблизько,   нівідкіля  нізвідки, незначно, неминуче, ніяк. 

      Ключове слово – прислівник.

      Ігрові технології навчання збагачуюь чуттєвий досвід учнів, забезпечують розвиток сприймання.

       Під час використання ігрових технологій навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає учнів і бере участь у їхній грі, а учні граючись навчаються.

       Основним стимулом, мотивом виконання ігрового завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання учнів чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає школярів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети тощо).

        Уроки-дослідження - це вид занять, що зацікавлює дітей, які схильні до самостійного освоєння знань, часто готові розв’язати під керівництвом учителя проблемні завдання, висувати гіпотези, шукати шляхи перевірки їх, мають здібності до науково-пошукової діяльності. Ось зразки ігрових технологій «Дослідження – відновлення», що можна використати при вивченні теми «Неозначена форма дієслова».

       1.Відновити фразеологічні звороти, вставивши потрібні за змістом інфінітиви з довідки. Указати на вид інфінітивів (доконаний/недоконаний). Пояс­нити значення фразеологізмів.

... Америку;  ... волю сльозам;  ... язика;  ... облизня;  нема й коли слова ...; і вгору ... ніколи; ... різни­ми мовами; як обухом ... по голові; ... очі; ... як білка в колесі; ... як муха в окропі; обуха батогом не ... .

    Довідка. Глянути, крутитися, давати, спійма­ти, вертітися, відкривати, вимовити, ударити, за­милювати, не втримати, говорити, перебити.

       Розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність, створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати, відкривати певні мовні явища, діставати задоволення, упевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості ігрова технологія «Перехрестя».

        1.Відновити прислів’я та приказки, дібравши продовження з правої колонки. Визначити синтаксичну роль і морфологічні ознаки вжитих дієслів (вид, час, число, особу).

        Будеш трудитися - …                           …більше діла зробиш.

        Удосвіта встанеш -…                           …честь і славу матимеш.

        Що посієш - …                                     …те й пожнеш.

        Як робиш - …                                       …підійдеш до струмка.

        Як добре працюватимеш - …             …так і матимеш.

        Захочеш пити - …                               …будеш кормиться.

        А при вивченні теми «Способи дієслів» доцільно запропонувати ігрову технологію «Редактор».

        1. Скласти народні вислови з поданих слів, розставивши їх у відповідному порядку. Визначити спосіб дієслів.

        До поту, то й, в охоту, пороби, поїси. Бо­лять, у невмілого, не, руки.  Учителя, як, шануй, родителя, свого. Щуку, плавати, не вчи. Од шкоди, давні, боронять, пригоди. 6. Сам, інших, навчай, навчишся (Народна творчість).

    2. Відновити на­родні вислови, розкриваючи дужки. Записати, визначити особу й число дієслів, ужитих у формі наказового способу. Визначити тематику прислів'їв і приказок. Пояснити значення висловів.

       (Не питати) старого, а (питати) бувалого. (Не казати) - не вмію, а (казати ) - навчусь. Вік (жити) - вік (учитись). (Не братися) не за своє діло.  (Не бурчати), та (навчити). (Не вчи­ти) орла літати, а соловейка співати. За науку (цілувати) батька та матір у руку (Наодна творчість.).

          А під час вивчення теми «Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі» можна запропонувати ігрову технологію навчання  «Деформований текст». 

         Прочитати. Дослідити, чи становить подана сукупність речень текст. Переставивши речення, відновити текст. Указати на засоби зв’язку речень.

         1. Не встиг зайти в хатину, як надворі зовсім потемніло, блиснула блискавка, загримів грім. 2. Хлопець теж поспішив до своєї оселі. 3. Та ось на небі з’явилася чорна хмара, а за нею ціла череда їх насувалася. 4. Люди хутко розбіглися по домівках. 5. І полилася з неба така злива, яка почала нести все, що попадалось на шляху. 6. Почав накрапати дощ.

                                                                                      За Л.. Павленко

       Ключ. 3 – 6 – 4 – 2 – 1 - 5.

       Виписати дієслова з тексту указати їх час, число, особу й рід.

        Отже, використання на уроках української мови ігрових завдань дійсно підвищує рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлює їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт, а відтак - засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості.

       Учителям ці методи дають змогу диференціювати, індивідуалізувати процес навчання, розвивати аналітичне мислення учнів, формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності, сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.        

       Сутність проблемних завдань показує, що реалізація їх ґрунтується на особистісній індивідуалізації, оскільки створення на уроці ситуацій як системи учня з навчальним матеріалом можливе тільки за умови врахування рівня знань особистості, її власного досвіду, вікових особливостей, контексту діяльності, інтересів, світогляду почуттів.

       Відчинити школяреві двері у світ мови, захопити його красою слова – значить використати інтерес до його використання, заохотити до осмисленої передачі звукового образу в усному і письмовому мовленні.        

       Для вчителя результатом гри є рівень засвоєння школярами знань, їхній успіх у розумовій діяльності, налагодженні гармонійних взаємин. 

       На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторення учні люблять працювати парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок. 

       Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися  одразу ж після викладу вчителем нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, що за інших умов потребують великої затрати часу. 

       Наприклад, у процесі вивчення числівника. 

       Робота в парах. Записати 5-6 прислів’їв, до складу яких входять: а)числівники; б)займенники. Визначити їхній розряд за значенням, групу за будовою і синтаксичну функцію.    

      Або, під час вивчення теми «Правопис не з дієприкметниками» доцільно запропонувати учням ігрову технологію «Взаємоперевірка».

   Перепи­сати речення, вставляючи пропущені літери та розкриваючи дужки. Провести взаємопе­ревірку. Пояснити орфограми за допомогою правил.

    1.Світ здається чарівною казкою, (не)ро..гада­ним плет..вом мрій (В.Симоненко). 2. М…нають дні. і почест.., і слава, спада коха…я (не)ро…квітлий цвіт (Б.Олійник). 3.Я вчився вкупі сповідати «наше» - вогонь (не)ро..межованих ст...пів (Б.Олійник).  4. Там край л..жить (не)мріяний, (не)знаний, земля народів інших і пл..мен ( Л.Костенко). 5. Хай па­дають із неба зорі (не)мов (не)зібране з..рно (М. Стельмах).

  Доцільно запропонувати творчу роботу в парах і на уроці «Творення  дієпрслівників недоконаного і доконаного виду».

  Наприклад, дібрати власні приклади, утворюючи дієприслівники доконаного і недоконаного виду, ввести їх у речення. Здійснити взаємоперевірку. 

   А під час вивчення теми «Відмінки іменників, їх значення» можна скласти речення з поданими іменниками в усіх відмінкових формах однини.

    Хліб. Земля. Урожай. Виробництво. 

   Групова робота сприяє розвитку критичного мислення, навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати й вести дискусію.

   Під час вивчення будь-якої морфологічної теми доцільно використовувати в навчальному процесі ігрові технології різної складності. Наприклад, у процесі вивчення дієслова доцільно запропонувати учням ігрову технологію «Лінгвістична діагностика».

   Виписати з кожного рядка «зайву» дієслівну форму. Свій вибір обґрунтувати. Що спільного в дієслів­них формах кожного рядка?

        1. Зникає, зник, зникати, зникають.

2. Навчився, навчити, навчитися, навчатися.       

    3. Любити, улюблений, люблячий, улюблені.

       4. Вимовляючи, вимовивши, вимовляю, ви­мовлявши.

   «Дослідження-відновлення». Відновити ритм та належний порядок слів у фрагменті по­езії. Для цього в кожному рядку потрібно виб­рати слова, що римуються, і поставити їх у кінці.

Мова в землі віки лежала

          І врешті на світ вибилась.                      

          О мово, колискова ночі!

          Прийми привіт мій радісний.

          Навік пройшла безславна пора...

          Цвіти і сяй, державна моя...

                      Олександр Олесь

        Виразно прочитати відновлений текст. За­писати його. Підкреслити дієслова як члени речення. Назвати спочатку особові форми  дієслова (що змінюються за особами), потім - родові форми (що змінюються за родами).    

    «Дослідження-зіставлення».

   Записати дієслівні форми за абеткою. Дібрати до них слова-антоніми тієї самої граматичної форми. Скласти з ними словосполучення. Дослідити, які дієслівні форми є незмінними. У змінних формах виділити закінчення.

     Радіти, поважаю, плакавши, об'єднаний, оду­жати, наближений, мовчати, куплений, марнотратити, наблизившись, ненавидіти, обвинувачують,    розігріваємо.

    Ігрові завдання, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам'ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів лінгвістичні ігри певною мірою активізують. Прикладом цього можуть слугувати ігрові технології «Я – лінгвіст», «Лінгвіст – конструктор» при вивченні теми «Правопис не з дієсловами».

    1.До дієслів дібрати з довідки синоніми. Пояснити вживання не з дієсловами. Підкреслити орфограми. Перші два дієслова з часткою не розібрати за будовою.

    Примушувати, пропустити, обділити, голоду­вати, хворіти, применшувати, хвилювати, завмира­ти, ганьбити, божеволіти, ігнорувати.

   Довідка. Не/хтувати, не/волити, не/покоїти, не/рухоміти, не/дооцінювати, не/стямитися, не/доїдати, не/додивитися, не/додати, не/слави­ти, не/здужати.

    2. До поданих іменників дібрати дієслова, від яких вони утворені. Зіставити правопис частки не з іменниками і дієслова­ми. З'ясувати, з якими дієсловами не пишеть­ся разом. Пояснити орфограму. З дієсловами скласти словосполучення «дієслово + іменник у відповідній відмінковій формі».

    Невідання, невідхильність, невільник, невіра, невмирущість, невміння, невчення, недобір, не­доїдання, недоплата, недопущення, незмога, не­платіж, неприбуття.

   Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості.  По-перше, такі завдання здебільшого є  пошуковими. Наприклад, на уроці за темою «Правопис –ться, - шся в кінці дієслів важливою буде ігрова технологія «Трансформація мовних одиниць».

    Від по­даних дієслів утворити форми 2-ї особи одни­ни і 3-ї особи множини теперішнього часу, до­даючи постфікс -ся(-сь). Виділити закінчен­ня. Назвати орфограми. Два-три дієслова ввести у словосполучен­ня. Виділити головне і залежне слово.

     Зразок. Зустрічати - зустрічаєшся, зустрі­чаються.

      Відмовляти, гріти, бити, збирати, вити, хвилю­вати, умивати, брати, звати, одягати, захищати.

      «Дослідження-аналіз». Записати пари дієслів. Дослідити їхню взаємозалежність. Назвати орфограми. Визначити особу й число дієслів. Позна­чити особові закінчення. З виділеними парами дієслів скласти речен­ня, використовуючи прийом протиставлення.

   Миришся - сваришся, губиться - знаходиться, руйнуються – будуються, скорочується - розши­рюється, закриваєшся - відкриваєшся, псується - лагодиться, розділяються - об'єднуються, підніма­єшся - опускаєшся, нагрівається - охолоджується, закінчуються - починаються.

    А на уроці за темою «Неозначена форма дієслова (інфінітив)» можна використати ігрову технологію навчання «Дослідження-спостереження з елементами трансформації».

    Прочитати прислів'я, визначити їхню тематику. З'ясувати синтак­сичну роль дієслів, указавши форму їх. Утво­рити від них інфінітиви.

    1. Хто мовчить, той двох навчить. 2. Чого ро­зумний стидається, тим дурний величається. 3. Ро­зумний научить, а дурний намучить. 4. Розумний розсудить, а дурень осудить. 5. Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. 6. Од розумного навчився, од дурного розучився. 7. Не по лобі ро­зум визнають (Нар. творч.).

   Назвати слова-антоніми, вжиті у прислів’ях. Визначити, до яких частин мови вони належать.

   Або на уроці «Творення прислівників» запропонувати ігрову технологію «Дослідження-трансформація». Від поданих прикметників утворити прислівники. Поставити в них наголос. Дослідити закономірність наголошування прислівників, утворених від прикметників.

    Жорсткий, запашний, смішний, смутний, торопкий, чепурний, легкий, мутний, паркий, тьмяний.

        Ігрові технології навчання ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв'язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.     

        Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

         Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він часто виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.      

        Таким чином, за допомогою ігрових технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату (цілей) у розвитку особистісних властивостей у процесі засвоєння знань, умінь, навичок. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

   1. Арсірій А. Лінгвістичні ігри / А. Арсірій // Дивослово. – 1994. - № 4. 

  2 Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади /Л. Варзацька // Дивослово. – 2005. - № 2. – С.5 – 19.

       3. Босак С.  Використання ігрових технологій на уроках української мови / С. Босак // Дивослово. – 2010. - № 11.

       4/ Гамалій А. Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А. Т. Гамалій. – К.: Рад школа, 1980. – 112 с.

       5.. Глазова О. П.,Кузнецова Ю. Б. Рідна мова. Підручник для 7 класу / О. П. Глазова. – К. : «Зодіак – ЕКО», 2007.

       6. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. – 376 с. 

       7 Гураш Л. В. Відгадай  / Л. В. Гураш. – К. : Радянська школа, 1981. – 140 с.

        8. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник /І. М. Дичківська.  – К. : Академвидав, 2004. – С. 56 – 78.

       9. Житник Б. О. Методичний порадник: форми і методи навчання / Б. О. Житник.  – Харків:  Вид. група «Основа», 2005.

        10. Закон України «Про освіту» . – К., 1999.

        11. Закон України «Про загальну середню освіту». – К., 1999.

       12. Кожуленко О.Б. Гра як один із методів активно­го навчання на уроках української мови / О. Б. Кожуленко // Вивчаємо укра­їнську мову та літературу. - 2007. - № 25.

        13. Кучерук О. Гра як засіб розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках української мови  / О. Кучерук // Дивослово. – 2009. № 2.

       14. Кучерук О. Сучасні технології навчання мови як методична проблема / О. Кучерук //  Українська мова і література в школі. – 2006. – № 6. – С. 17 – 21.

       15. Маткобожик М. С. Щоб уроки стали святом / М. Маткобожак // Українська мова і література в школі. – 1987. –  № 11.

       16. Мішура О. Ігрові елементи на уроках мови /  О. Мішура // Дивослово. – 2005. – № 6.

       17. Ніколаєнко   І. Збірник вправ і завдань з української мови / І. Ніколаєнко. — К., 1997.

       18. Новік А. С. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А. С. Нісімчук., О. С.  Падалка, О. Й.  Шпак: за ред. А. С. Нісімчук. – К.: Видавничмй центр «Просвіта» : Пошуково – видавниче агентство «Книга Пам’яті України». 2000. – С. 28 – 43.        

       19. Онопрієнко Т. Гра як елемент уроку / Т. Онопрієнко // Дивослово. – 1997. - № 10.

       20. Пентилюк М. І., Гайдаєнко І. В., Ляшкевич А. І., Омельчук С. А. Рідна мова. Підручник для 6 класу / І. М. Пентилюк. – К.: «Освіта», 2006. -271 с.

       21. Пентилюк М. І., Гайдаєнко І. В., Ляшкевич А. І., Омельчук С. А. Рідна мова. Підручник для 7 класу / І. М. Пентилюк. – К.: «Освіта», 2006. -287 с.

       22. Скрипник Л. Використання інноваційних методів і прийомів на уроках української мови і літератури / Л. Скрипник // Українська мова і література в школі. – 2006. - № 2. – С. 43 – 46. 

       23. Скуратівський Л. Концепція мовної освіти 12 – річної школи ( українська мова ): Проект // Українська мова і література в школі. – 2002. - № 2. С. 9 – 10.

      24.Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. – Вибр. тв.: у 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1976. – Т 2 – С. 419 – 668.

       25. Федоренко В. Лінгвістична ігротека / В. Федоренко // Українська мова та література. – 2003. - №  41 – 43, 47.

       26. Чумак Т.  Ігрові елементи на уроках мови  / Т. Чумак // Дивослово. – 2001 - № 7.