КОНСПЕКТИ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
КОНСПЕКТ 1.
Тема. Узагальнення
і систематизація вивченого
з теми «Іменник»
Мета: допомогти учням узагальнити, систематизувати
і закріпити вивчене з теми «Іменник», розвивати навички правильного вживання
іменників у всіх відмінкових формах як в усному, так і в писемному мовленні;
виховувати самостійність, організованість у навчальній роботі.
Тип уроку: урок узагальнення і
систематизація знань.
Обладнання:
роздавальний матеріал (картки).
Епіграф уроку Не талант знати – талант працювати. Прислів’я
Хід уроку
1. Мотивація навчальної діяльності
Ми вивчили велику і дуже важливу тему. Перш
ніж проводити контроль знань, пригадаймо все, що вивчили і знаємо про іменник,
спробуймо свої знання вибудувати у струнку систему - тільки за такої умови
зможемо ефективно застосовувати їх на практиці.
II. Повторення, узагальнення і систематизація знань
Мовознавчий турнір
1. Конкурс ерудитів. Складіть у групах повідомлення з теми
«Іменник». Подайте цю частину мови нетрадиційно: у вигляді подорожі країною
Іменника, казки, репортажу, реклами тощо. Підготуйте ілюстративний матеріал
(карту, малюнки, схеми тощо), наведіть приклади.
2. Гра «Скринька розуму». Підготуйте для кожної групи-суперниці
проблемне запитання з теми «Іменник».
Зразок. 1. Яку форму має іменник сонце
(або дно) у родовому відмінку множини?
2. На основі яких ознак іменник покійник належить до істот, а іменник армія - до
неістот?
3. Гра «Аукціон знань». Уточніть формулювання поданих визначень.
1.До
І відміни належать іменники чоловічого і жіночого роду із закінченням
-а, -.я.
2.До
II відміни
належать іменники чоловічого і середнього роду із закінченням -о, -о, -є, -а (-я).
3.До IV
відміни належать іменники
середнього роду на -а,
-я.
4.Іменник мати належить до III відміни,
бо він жіночого роду.
4. Гра «На
змагання викликає відмінок!» За визначений учителем час поставте:
а) у родовому відмінку однини
іменники: батько, ключ, джміль, готель,
снігур, пісняр;
б) у місцевому відмінку однини: книга, верх, ліс, пух, сага, щебетуха, луг, бук, музика;
в) в орудному відмінку однини: сіль,
ніч, радість, любов, повінь, мати;
г) у давальному відмінку однини: орля,маля,
теля, тигреня, ягня.
5. Гра «Я знаю, як...».
Поясніть, як визначити, які закінчення - а (-я) чи -у (-ю) -
писати в іменниках II відміни в родовому відмінку однини:
будинк…
палац…
Словникова робота
Марафон – травале і напружене змагання, конкурс.
|
II. «Лінгвістичний марафон»
Мій
друг Юрко завжди був більш старанніший у
навчанні, ніж я. Мабуть, тому він самий сильний у знаннях з багатьох предметів.
А на уроках Юрко самий дисциплінований
із хлопців. Він часто говорить мені, що самим
більшим моїм другом повинна
бути книга.
Висновок.
Отже, у прислівниках пишемо стільки букв н
та нн скільки їх було у
прикметнику чи дієприкметнику, від якого утворено прислівник.
5. «Лінгвістичне дослідження. Дослідити,
які прислівники без частки не не
вживаються. Увести їх у речення.
9. Дослідження-відновлення. Відновити й записати фразеологізми, вставивши
потрібні за змістом прислівники з часткою ні.
5.3 Дослідження-конструювання
Картка №
1
Визначити в реченні займенники,
з’ясувати синтаксичну роль
кожного.
Найбільше і
найдорожче добро в кожного народу - це
його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата
скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум,
досвід, почування (Панас Мирний).
|
Картка №
2
Визначити в реченні займенники,
з’ясувати синтаксичну роль
кожного.
Як парость
виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона
хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм
живим життям (М. Рильський).
|
Себе, що-небудь, що, я, ніхто, мене, нам,
інший, кого, скільки, вас, жодний, цей, вашого, тобою, будь-хто, всякий, нічий,
той, інший, він, котрийсь.
V. Підсумок уроку. Очікувані
результати
4.2.Читання поезії Дмитра Білоуса.
Іменники
пов'язуються з іншими словами в реченні за допомогою закінчення в поєднанні з
прийменником.
Тільки
іменники у Н. відмінку не залежать від інших слів. Тому цей відмінок
називається прямим, а всі інші - непрямі. Називний відмінок становить початкову
форму відмінюваних слів. Непрямі відмінки можуть уживатися з прийменником або
без нього, місцевий відмінок - тільки з прийменником, а називний і кличний
відмінки - завжди без прийменників.
Щоб правильно визначити відмінок
іменника треба знайти слово, до якого відноситься іменник, поставити від
цього слова питання до іменника.
Зміна іменників за відмінками називається відмінюванням.
|
VIII. Гра «Ланцюжок»
Семен… ранк…
гектар… радіус…
Донецьк… Донбас…
мост… апарат…
камен… атлас…
гопак… вальс…
машиніст… край…
морозц… мороз….
Дніпр… Дон…
хліб… мед…
6. Гра «Діалог за ситуацією».
Ви почули, як двоє однокласників сперечаються про те, якого роду
іменники тюль і толь. Побудуйте можливий діалог.
7. «Лінгвістична задача». Проаналізуйте правопис іменників на основі
граматичного доведення.
Незнайко, невіра, небога, невиконання, негода.
8. Гра «Жива криниця». Використовуючи відомі вам способи
словотвору іменників, утворіть нові – «наймолодші» слова.
Зразок. Комп 'ютероманія.
9. Гра «Розумне
перо». Виправте
орфографічні помилки. 1.
Гарна шапка колись була гордістю козаку. 2. За
вечерою підбивали підсумки дня. 3. Ми з мамой, Володькою і Таньою були у цирку.
4. Мишко стояв за дверями і,
підпираючи їх плечами, не пускав дітей у клас. 5.
Новий комбайн привезли з Херсону.
10.
Гра «Я вмію це!» За визначений час розберіть усі іменники в
одному з речень як частину мови.
1. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною,
ревіло звіром, віщуючи негоду. 2. Баркас підскакував
на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати
до берега. 3. Море дедалі втрачало спокій. Чайки
знімались із одиноких берегових скель, припадали
грудьми до хвилі і плакали над морем. 4. Море потемніло, змінилось. Дрібні
хвилі звивались до купи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну (3 те. М. Коцюбинського).
11. «Творча
робота». Напишіть
невеликий твір на основі власних
спостережень за природою.
Орієнтовні теми: «Зимонько-снігуронько, завітай
до нас», «Красуні-ялинки», «А сніг іде, а сніг іде...». Вживайте
іменники всіх відмін.
12.
Конкурс «Юні мовознавців». Дайте відповіді на запитання. Поясніть правопис іменників.
1. Найвище дерево, що росте в Україні.
2.Назва
найбільшого моря, що омиває Україну
3.Найглибше озеро на Волині.
4.Найбільший звір.
5.Назва гір на заході України.
6.Найвища гора в українських Карпатах.
7.Місто-порт на узбережжі Чорного моря.
8.Столиця України.
9.Найбільша річка України.
10. Найвищий птах в Україні.
Відповіді: 1. Модрина. 2. Чорне. 3. Світязь. 4. Зубр.
5. Карпати. 6. Говерла. 7. Одеса. 8. Київ. 9. Дніпро. 10. Журавель.
ІІІ. Підсумок уроку. Очікувані результати
1. Чи сподобався урок? Чим саме?
2. Чи з’ясували ви для себе, що треба повторити про
іменник?
3. Чи досягли ми з вами очікуваних
результатів?
ІV. Домашнє завдання
1.Підготуватися до тематичної атестації з теми
«Іменник».
2.Повторити вивчений матеріал с.111
-134.
КОНСПЕКТ 2.
Тема. Узагальнення і
систематизація знань з теми «Прикметник»
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про прикметник;
розвивати вміння лінгвістично мислити, оперувати мовознавчими термінами,
застосовувати знання в нестандартних ситуаціях; виховувати потребу пізнавати
мовні глибини.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Обладнання: плакати, таблиці, роздавальний матеріал (картки).
Епіграф уроку Шукай мудрий мудрішого.
Приказка
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Ви вивчили дуже важливу тему «Прикметник». Сьогодні треба
систематизувати всі знання і з’ясувати насамперед для себе, що ви знаєте, а що до тематичної атестації
треба надолужити. Роботу побудуємо у формі «Лінгвістичного марафону».
Мовознавчий марафон потребуватиме від вас швидкого відтворення знань і правильного
застосування їх на практиці. Активна участь у конкурсах забезпечить вам високі бали на фініші.
1. Конкурс ерудитів. За поданим початком та запитаннями
розкажіть про прикметник як частину мови
і його роль у мовленні.
Уявімо на
хвилинку, що всі ознаки предметів раптом зникли. Яким сірим, одноманітним став би цей світ без рідного
маминого обличчя, слушної батькової поради, без золотого колосся, голубого неба, червоної
троянди, зеленого лісу...
Чи
змогли б люди образно висловити думку, створити прекрасні поезії, дивовижні казки, чудові
художні твори? Напевне, ні! Барвистий, неповторний світ навколо нас створює
прикметник.
Що ми
про нього знаємо?
1. Яка частина мови називається
прикметником?
2. Яке значення виражає?
3. На які групи за значенням
поділяються прикметники?
4.
Які ступені порівняння мають якісні прикметники? Як вони утворюються?
5.На які групи поділяються
прикметники залежно від особливостей відмінювання?
6. Яку синтаксичну роль виконують у
реченні?
7. Які особливості правопису має прикметник?
2. Гра «Ланцюжок». Потрібно один за одним називати
прикметники тільки тієї групи за значенням, якої є названий перший прикметник.
Якщо ланцюжок переривається через помилку чи затримку, наступний учень називає
прикметник іншої групи.
Симпатичний ………… .
Кришталевий………… .
Довженків ……………. .
3. Гра «Лінгвістична задача». Побудуйте лінгвістичне доведення висунутого твердження: «Виділені слова
– різні частини мови».
1. Розумний навчає,
дурний повчає (Нар. творч.).
2. Розумний чоловік
мало говорить, а багато слухає (Нар. творч.).
Виділені слова: розумний, розумний.
4. Гра «Світлофор». Згрупуйтеся у 2-3 команди. Утворіть
ступені порівняння від поданих прикметників за визначений учителем час.
Правильно утворені всі форми – зелене світло – працюйте далі, набирайте бали;
неправильно (хоча б одна з форм) – червоне світло – втрата балів і роботу
продовжує інша команда.
Чистий, дужий, хитрий,
поганий, вузький, великий.
5. Конкурс редакторів. Зредагуйте текст і запишіть. Обгрунтуйте
правки.
6. Орфографічна вікторина «Яка
відмінність у правописі слів?»
1.(Жовто) зелений, (жовто) гарячий; (світло) червоний, (червоно) гарячий; (біло) голубий, (біло) сніжний; (два) поверхи, (дво) поверховий; (техніко) економічний; (суспільно) корисний.
2.Мід…ий,
чаву…ий, ціли…ий, дерев’я../ий, маши…ий,
трактор…ий, кі...ий, орли…ий, камі...ий, кам'я...ий.
3.Дівчинка була (не)весела. Дівчинка (не) весела. Ворог (не)нависний. (Не)скінченна розмова. (Не) гайний виклик. (Не)сміливий хлопець.
4. Матер...н, батьк...в,
бабус...н, дідус…в, заяч…й.
7. Гра «На змагання
викликає відмінок!»
Провідміняйте (усно) прикметники ранній,
галицький, повнолиций.
Поставте в родовому, орудному й місцевому відмінках Юрчишин Марина
Василівна, Юрчишин Михайло Романович.
8. Бліц-турнір. За хвилину виконати розбір прикметника як
частини мови.
Ідеш зимовим лісом і милуєшся чарівною казкою, білосніжним дивом, що розкинулось перед тобою
(В.Тиха).
9. Гра
«Поговорімо». Складіть
діалог за початковою реплікою.
-
Що найдорожче та
найрідніше тобі?
10. Конкурс на найкращу
творчу роботу
1.Напишіть твір-мініатюру на одну з
тем: «Провесінь»; «Скоро проліски
з-під снігу глянуть синіми очима» (В.Сосюра).
III. Підсумки уроку
Аргументоване оцінювання.
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичної атестації з теми
«Прикметник».
КОНСПЕКТ 3.
Тема. Не і ні з прислівниками
Мета: повторити й поглибити знання учнів про
способи творення прислівників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти
зміцненню навичок правопису прислівників з частками не і ні, позначати
відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
розвивати творчі вміння зіставляти, моделювати й конструювати прислівники з
частками не і ні; формувати естетичне сприйняття світу; розвивати уяву, фантазію.
Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.
Обладнання: роздавальний матеріал (картки), тексти творів.
Очікувані результати: правильно писати прислівники з н, нн; утворювати прислівники з н, нн; вміти зіставляти й порівнювати
прислівники з н, нн.
Епіграф уроку Знання робить життя прекрасним.
Прислів’я
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів
1. Колективна робота з текстом
Прочитати уривок з оповідання Ю.Голобородька
«Після шторму». З'ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку.
Виписати слова з часткою не. Визначити, до яких
частин мови вони належать.
Після шторму
Прохолодного жовтневого надвечір'я задув сердитий
вітер з моря – «низовка». По лиману заковзали високі хвилі. Вони з розмаху
вдаряли об берег, сипали на пісок бризки.
- Так і до
шторму недалеко, - занепокоївся тато.
Уночі
погода погіршала.
Уранці я не пізнав лиман. Був він рудий, скаламучений, укритий білими гребенями. Хвилі, начеб наввипередки, поспішали одна за другою. Вітер. коли я йшов до школи, мало не валив з ніг - такий був
дужий.
По обіді я
повернувся додому. Тато до засипаних сіток не виїздив. Інші рибалки теж.
Небезпечно. Бідкався, що буде з
ними. Чи не зірве з якорів? Не пошматує?
Два дні лютував вітрюган. А
на третій - стах. Уляглися хвилі,
заясніла вода. На піску лежали купи вологої заплави.
Нічого привабливого. Уже намірився йти додому, коли несподівано побачив велику монету. Це вже було цікаво. Я пішов далі, пильно дивлячись під ноги. Незабаром надибав білу монетку з цифрою
«двадцять», почорнілий хрестик з обірваним ланцюжком,
два великі патрони з кулями, складаний
ножик... Таке несподіване багатство. Під жовтими,
навислими над водою скелями, знайшов ще одну монету - зовсім витерту, з
невиразними дивними позначками. А може, просто залізячку. Теж поклав її до кишені... (Ю.Голобородько).
2. Ситуативне завдання. Уявити ситуацію: ви автор цього оповідання. Усно
скласти продовження розповіді, використовуючи прислівники.
ІІІ.
Оголошення теми, мети і завдань уроку. Цілепокладання
1.Надання
необхідної інформації
Делікатний - делікатно
Законний - законно
Таємний - таємно
Здійснений - здійснено
Несказаний - несказано
Незліченний –
незліченно
Незбагненний - незбагненно
Висновок. У прислівнику вживається стільки букв н та нн скільки їх було у
прикметнику чи дієприкметнику, від якого утворено прислівник.
Запам'ятай. У словах зрання,
навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню - завжди пишеться нн. А щоб краще запам'ятати написання
цих слів виконаємо завдання.
2. Метод «Мікрофон». До поданих сполучень слів доберіть
синонімічні прислівники.
Без притулку - ……….
Куди очі бачать -
……….
З самого ранку - ……….
Не виспатися - ……… .
Під вікнами -
……… .
1. Робота за підручником. Розгорніть підручник на с.
176 прочитайте два абзаци зверху. Скажіть, на що ми не звернули увагу.
4.Лінгвістичний експеримент. Подані прислівники замінити синонімічними з часткою не (див. довідку).
Підкреслити орфограму. Пояснити правопис.
Загрозливо, безпосередньо,
безпідставно, безладно, випадково,
раптом, погано, сяк-так, дорого, швидко, підозріло,
складно, скоро, самостійно, екстравагантно, делікатно.
Довідка:
негаразд, недешево,
небезпечно, недобросовісно, недовго,
невимушено, невмотивовано, недовірливо,
невпорядковано, незалежно, недоступно,
неординарно, негадано, ненав'язливо, неждано,
невдовзі.
6. Лінгвістична гра «Антонім за вами»
Скласти антонімічні пари прислівників так, щоб один з них уживався з
часткою не. З'ясувати, за якими правилами не з прислівниками
пишеться разом. Свої висновки звірити з теоретичним матеріалом підручника.
Життєрадісно - ..., низько -
..., чемно - ..., позитивно -
..., достойно - ..., далеко - ...,
акуратно - ..., тривало - .... , чимало - ..., правильно - ..., приємно - ...,
розумно - .... , ґречно - ..., щиро -
..., вміло - .... .
Відповіді. Невесело, невисоко, невиховано, негативно,
негідно, недалеко, недбало, недовго, небагато,
неправильно, неприємно, нерозумно, нечемно, нещиро, незграбно.
Визначити вид антонімів (спільнокореневі чи різнокореневі).
7.Лінгвістична
діагностика. Дослідити, чи є подані слова
синонімічними. Порівняти правопис їх. Довести, чому одне з них пишеться разом,
інше - окремо. Пояснити лексичні значення прислівників.
Недоречно
- не до речі, недоладно - не до ладу
8. Пояснювальний диктант. Списати, розкриваючи
дужки. Пояснити орфограму. Визначити типи словосполучень за
головним словом.
(Не)по-людськи поставитися; (не)раз повторювати; (не)нависно глянувши; вирішити (не)спроста; крамниця (не)подалік; ображений (не)навмисне; (не)значно пошкоджений; відпочинок (не)забаром;
рухатися (не)швидко, а повільно; відзначати
(не)щодавно; (не)зрозуміло пояснювати; (не)спроста замінений; тримати
(не)міцно; (не)легко працювати, а важко;
рухатися (не)квапом; дивитися
(не)зле; (не)забаром
почувши; (не)дорого придбати,
а дешево; (не)впопад співати; (не)високо
підніматися ; (не)відь-де блукати.
(Ніде) ... правди діти;
дихнути ... (ніколи); пальцем ...
(нікуди) ткнути; розвернутися ... (ніяк);
(нікуди) ... не годиться; потрібен як ... (ніколи).
Подані фразеологізми ввести в реченні
(усно).
10. Дослідження-зіставлення. Зіставити прислівники. Прочитати, правильно
наголошуючи їх. Пояснити різницю в значеннях прислівників. Увести їх у
словосполучення.
Нівідкіля (немає
такого місця) - нівідкіля (ні з якого місця).
Ніде (немає
такого місця) - ніде (в жодному місці).
Ніколи (немає
часу для чого-небудь) – ніколи (в жодному разі).
Нікуди (немає такого
місця) – нікуди (в жодне місце).
Ніяк (неможливо) –
ніяк (зовсім, абсолютно).
11. Лінгвістична гра «Хто швидше» (робота в групах). Записати
якомога більше прислівників з часткою ні. Підкреслити орфограму.
12. Дослідження-моделювання. Змоделювати
народні вислови, дібравши їхні продовження з другої колонки. Пояснити правопис
ужитих прислівників. Назвати орфограми.
(Не)страшно женитись, … багацько дірок, а (ні)куди
вилізти.
Яблучко від яблуньки …і (не)туди, і (не)сюди.
Без води
…(не)гучно пливе.
Глибока вода …та
(не)погано горять.
Вогонь з водою …кращий, та
вже (ні)куди.
Криві дрова, а страшно журитись.
Диво у решеті: … ніж
(ні)коли.
Краще пізно, …та (ні)куди не
годиться.
Хороший, хороший! …(ні)коли не погодиш.
Був би ще
…(не)далеко відкотиться.
Воно б дуже добре,
Розкрити зміст висловів з початками
– глибока вода, криві дрова.
Правильно наголосити виділені слова – (ні)куди – (ні)куди.
13.
Кросвордний диктант. Записати прислівники-відповіді в
колонку. Визначити ключове слово,
підкресливши четверту літеру кожного прислівника.
1. Синонім
до прислівника невпад.
2. Прислівник, утворений від іменника рік за допомогою двох префіксів.
3. Синонім до прислівника низько.
4.
Синонім до прислівника неозоро.
5.
Антонім до прислівника близько.
6. З
жодного боку.
7. Немає звідки.
8. Неважливо, неістотно.
9. Прислівник від прикметника неминучий.
10.
Немає як.
Відповіді. 1. Невпопад. 2. Нівроку. 3. Невисоко. 4.
Неосяжно. 5. Неблизько. 6. Нівідкіля. 7. Нізвідки.
8. Незначно. 9. Неминуче. 10. Ніяк.
Ключове слово - прислівник.
ІV. Підсумок уроку. Очікувані результати
V. Домашнє завдання
1. Дібрати по 6 прислівників, які:
а) без частки не не
вживаються; б) мають синонім без частки не.
2.Скласти й записати діалог гумористичного
характеру з 8-10 реплік, використовуючи прислівники з часткою ні.
Конспект
4.
Тема. Рід іменників. Іменники спільного роду
Мета: повторити
й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок
визначення роду іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду;
розвивати вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і
спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; виробляти вміння
узгоджувати іменники спільного роду з іншими частинами мови, правильно вживати
їх у своєму мовленні; виховувати повагу до дорослих, любов до рідного краю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиця
«Незмінювані іменники», роздавальний матеріал (картки), сигнальні картки,
картки з ребусами.
Очікувані результати: визначати рід
іменників, розрізняти іменники спільного роду, правильно узгоджувати іменники з
іншими частинами мови у мовленні.
Внутрішньопредметні зв’язки:
- лексикологія і фразеологія: засвоєння нових
слів на позначення осіб, предметів, явищ, а також прислів’їв і приказок;
- культура
мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників- синонімів,
омонімів.
Міжпредметні
зв’язки: література,
географія, історія України.
Епіграф уроку Велика сила слова – цілюще, як бальзам,
Краса
душі людської, надії Божий дар.
І.Проценко
Хід уроку
І. Мотивація навчання
школярів
1.1. Організаційний момент
1.2. Оголошення теми і мети уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
2.1. Перевірка домашнього завдання
2.2. Лексико-орфографічна робота
Словниковий диктант
Великдень, Великий піст, Різдво, Псалтир,
річка Святого Лаврентія, Син Божий, Бог, медаль «За трудову доблесть», острів
Нова Земля, не приведи Боже, гори Карпати, планети Земля і Марс, Чумацький
Шлях, телевізор «Славутич», поема «Сон», Організація Об’єднаних Націй, фабрика
«Сіверянка», Спаський собор, місто Біла Церква, автомобіль «Запорожець»,
Хмельниччина, античні боги, Коліївщина, байка «Вовк та Ягня».
III. Сприйняття й розуміння учнями
навчального матеріалу
3.1. Слово вчителя
Кожному іменникові властивий
граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать
і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте існує багато
назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця,
білка. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких
істот. Майже всі іменники, за невеликим винятком, належать до певного роду:
чоловічого, жіночого чи середнього; деякі іменники можуть вживатися як у
чоловічому, так і в жіночому роді.
3.2. Записати речення, визначити в них
рід іменника сирота
Сирота Ярема, сирота убогий; ні сестри, ні брата — нікого нема.
Я
сирота, без матері, без батька осталась.
3.3. Слово вчителя
Крім жіночого, чоловічого, середнього
роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба,
сирота, базіка, лівша.
Іменники, що означають осіб як чоловічого,
так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається
в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності
(інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як
чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду.
Софія
Василівна Ковалевська, перша жінка-професор,— видатний математик XIX століття.
Ірина Петрівна — досвідчений лікар.
Рід
іменників в українській і російській мовах здебільшого збігається. Це
пояснюється спільним розвитком обох мов. Проте є іменники, що мають в обох
мовах однакове значення, але різний рід (біль, собака, око, Сибір).
3.4. Робота з підручником
1. Виконання вправа 131, с.77.
2. Вправа 132 (усно).
IV. Усвідомлення здобутих знань у
процесі практичної роботи
4.1. Виконання вправи 134 за
підручником (с. 79).
4.2. Робота за таблицею «Незмінювані
іменники».
4.3.Гра «Карусель». Швидко (по колу) дайте відповідь на поставлене сусідом
запитання і задайте своє (за матеріалом таблиці).
4.3. Гра «Ребус»
Розгадавши ребуси, визначте рід іменників. Якого роду не названо?
V. Систематизація й узагальнення знань,
умінь і навичок
5.1. Творче спостереження
Прочитати прислів’я й
приказки. Пояснити їх навчальний зміст.
Базіка набалака — і в торбу не збереш.
Соня та ледацюга — рідні брати.
Білоручки — дармоїди та
недоучки. Вереда сам себе раз на рік любить (Нар. творчість).
Виписати іменники спільного
роду.
Скласти два речення з одним
із виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в
другому — до жіночого.
5.2. Виконання
пізнавального завдання аналітичного характеру
Під диктовку записати
іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.
Путь, біль, магістраль, Сибір, полин,
степ, дріб, рояль, тюль, шинель, собака, невістка, сирота, жайворонок, голова,
академік, фламінго, місіс, озеро Ері, острів Хоккайдо.
Узгодьте іменники з
прикметниками, дописавши замість крапок закінчення.
Широк… степ, висок… насип, рушничн…
дріб, холодн… Сибір, важлив… запис, далек… путь, улюблен… собака, залізничн…
магістраль, прозор… тюль, гостр… біль, старовинн… рукопис.
VI. Підсумок уроку
1. Як визначити приналежність іменників до одного з трьох родів?
2. Що слід пам’ятати про іменники спільного роду?
3. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.
4. Як визначається рід в незмінюваних іменниках? Пригадайте правила.
5. За матеріалом уроку побудуйте зв’язне висловлювання «Я навчився».
Розв’яжіть проблемне
завдання.
VII. Домашнє завдання
1.Опрацювати статтю
підручника с.78-79.
2.Виконати вправу 137 (І,
ІІ, ІІІ); індивідуальні завдання (високий рівень).
3. Повторити вивчений
матеріал с.74-77.
Конспект
5.
Тема. Розряди займенників за значенням
Мета:
поглибити й розширити знання учнів про значення займенника; ознайомити з розрядами займенників за
значенням; виробляти навички розрізнення займенників за розрядами; формувати
вміння правильно вживати займенники в мовленні; розвивати культуру усного і
писемного мовлення; виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати: знаходити займенники
серед інших частин мови, розрізняти займенники за значенням, правильно вживати
займенники у мовленні.
Обладнання: зображення будинку, в якому живуть
займенники; таблиця «Розряди займенників за значенням», роздавальний матеріал (картки).
Міжпредметні зв'язки:
українська
література.
Епіграф
уроку: І той лиш пошани достоїн,
Хто мову шанує свою.
В.Сосюра
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу
Учитель розповідає
казку.
Казка про займенники
У казковому лісі на просторій зеленій
галявині жили собі займенники. Їх було багато, і всі були різні, тому часто
сперечалися, а інколи навіть до бійки доходило.
Одного разу проходив лісом чарівник. Дивиться
— якісь дивні створіння на галявині: одні сваряться, інші б'ються, а деякі
сидять і сумують.
— Хто ви? — запитав чарівник. — І що трапилось?
—
Щось!
—
Нічого!
— Казна-що! — навперебій почали вигукувати
займенники.
—Стривайте! Хто мені пояснить, що тут
діється?
—Кожний!
—Сам!
—Хтось!
—Ніхто!
—Той!
—Цей!
— Абихто! — знову один поперед одного закричали
займенники.
—Хай говорить хтось один. Хто тут головний?
—Я! Він! Кожний! Усі! — почулося на
галявині.
—Зрозуміло. Ви не можете помиритися, бо не
можете поділитися. Цій біді ми зарадимо.
Чарівник змахнув паличкою, і перед здивованими
займенниками виріс чудовий дев'ятиповерховий будинок.
(Учитель відкриває
частину дошки, із зображенням будинку. Кожен поверх позначений назвою певного розряду займенників, у віконцях видніються
обличчя-займенники).
Удруге змахнув чарівник паличкою — і кожен
займенник зайняв свій поверх. Маючи власні
кімнати, вони перестали сваритися.
ІІ. Повідомлення теми і мети
уроку
1.
Слово вчителя.
- Придивіться до будиночка. Хто здогадався,
чому він має дев'ять поверхів? Так, поверхи - це розряди займенників за
значенням. Сьогодні ми з вами ознайомимось із розрядами займенників та
повчимося вводити займенники в речення, у
текст. Зверніть увагу на епіграф уроку — це слова з поезії В. Сосюри,
вони вчать нас любити й шанувати рідну мову.
(Учні записують у зошити тему
уроку та епіграф).
III. Актуалізація опорних знань
- Ми
йдемо в гості до цього незвичайного будиночка. Хто ж такі його мешканці?
1. Метод «Мікрофон»
- Що
таке займенник ?
- Чому саме таку назву має ця частина мови?
- Яка роль займенника в мовленні?
2.Читання учнем поезії «Злитки золоті» Д. Білоуса.
- Як
змінюється займенник?
- Якими членами речення
можуть бути займенники?
3. Виконання індивідуального завдання за роздатковим
матеріалом.
III.Вивчення нового
матеріалу
-
Щоб не плутати займенники, тим самим їх ображаючи, ми попередньо зберемо
про них інформацію.
1. Робота з
підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу.
1.Робота біля дошки.
Записати речення, визначити займенники, з'ясувати їхні розряди та
синтаксичну роль кожного.
1. Буду я
навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої. Щоб людському щастю
дбанок свій надбати, щоб раділа з мене Україна-мати (А. Малишко). 2. Усім треба рідним словом володіти, усі гуртом
мусимо підняти його на височінь (С. Васильченко).
3. О мова українська! Хто любить її, той любить мою Україну (В. Сосюра).
- Ось ми і підійшли до будинку. Зустрічати нас
вийшли всі його мешканці. Кожен хотів першим запросити нас до своєї кімнати.
Давайте з'ясуємо, на якому поверсі проживає кожен з них.
IV.Виконання вправ на закріплення матеріалу
1. Розподільний
диктант
Записати під диктовку займенники, над кожним
ставлячи цифру, яка
відповідає номеру розряду займенника.
2.
Гра «Займенники в народній творчості»
Умови гри. Клас ділиться на дві групи, виграє та, яка швидше впорається із завданням: пригадати п'ять загадок,
які б починалися
питальним займенником, та п'ять прислів'їв і приказок, які б починалися
відносним займенником.
Наприклад:
Хто
малюнок на вікні за ніч намалював мені? Що то за гість, що тепло їсть? Якого
поля не можна зорати, на якому полі не можна каміння полічити? Що то за голова,
що лиш зуби та борода? Що посієш, те й пожнеш. Який кущ, така й калина, яка
мати, така й дитина. Яка хата, такий тин,
який батько, такий син. У кого рідна ненька, в того й голівка гладенька.
- Оскільки будинок дуже великий, а часу в нас обмаль, ми вирішили завітати
лише до найгостинніших займенників. А до яких саме, ми довідаємось із наступних
завдань.
4. Вибірковий
диктант
Прослухати легенду про пісню, виписати займенники,
визначити розряд та відмінок кожного.
Легенда про пісню
Якось Господь Бог вирішив наділити
народи світу талантами.
Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці
— дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до
торгівлі, італійці одержали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі
свого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у
вишивану сорочку, руса коса була переплетена синьою стрічкою, а на голові
багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
- Я Україна, а плачу, бо стигне моя земля
від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги
знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я
всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог
підняв правицю й зупинив її.
- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе
на цілий світ. Це пісня. Узяли дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його
до серця.
Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним
обличчям і вірою понесла пісню в народ.
5. Гра «Четвертий зайвий»
Мій,
ваш, хтось, їхній.
Ви, вони, я, цей.
Хто, той, такий, стільки.
- Виявилося, що займенники вміють не
лише гарно готувати, а й
гарно співати та жартувати.
6. Гра «Пісенний
вернісаж»
Пригадати українську
народну пісню, у тексті якої
є займенники. Записати уривок, підкреслити займенники, визначити розряди.
7. Гра
«Скарбничка мудрих думок». Допишіть прислів'я. За яких умов спілкування можна їх використати? Які
розряди займенників у них ужито?
1. Ніхто не знає, де .... . 2. Не хвали себе, хай .... . 3.
Скажи мені, хто твій друг, .... . 4.
Який Сава,.... .
Довідка. Його щастя чекає; люди хвалять тебе; я скажу, хто ти; така й
слава.
8. Дослідження-конструювання
Прочитайте твір шестикласника. Чи
подобається він вам? Чому? У якому стилі він написаний? Виправте недоліки,
удоскональте текст.
Увечері я вийшов на прогулянку. На брук тихенько
падали зів'ялі сережки берези. Здавалося, вони
кружляють у танці, але вітер, дмухнувши з-за рогу, заграв їм швидкої мелодії. І
вони закружляли у вихорі. Шкода, шо їхній
танок так швидко закінчився. Вони
ніби втомилися і лягли на асфальт спочити.
Мені було їх жаль топтати, і я оминув їх.
9. Відгадування
загадок-жартів
- Який займенник складається з однієї букви?
- Який займенник жіночого роду
став спортивним терміном?
- До якого займенника слід додати одну букву, щоб
він перетворився на провалля?
-
Додавши до займенника одну букву, перетворіть його на частину суші, що
врізається в море.
- Які два займенники заважають їздити по
дорозі?
- Як за допомогою трьох займенників можна
зробити руки чистими?
Відповіді: я, нічия, яр, мис,
ями, вимиті.
-
Назвіть розряди займенників, наведіть приклади.
1.Творча робота.
Робота над письмовим міні-твором «Вивчайте українську мову використанням
займенників.
VI. Домашнє завдання
1.
Опрацювати статтю підручника с. 223 - 227. Виконати вправу 407.
2.
Записати 3-5 фразеологізмів із займенниками, скласти з ними речення (високий
рівень).
3.З
підручника української літератури виписати 4-5 речень із займенниками,
визначити розряди кожного.
Конспект 6.
Тема. Відмінки іменників, їх значення.
Відмінювання іменників
Мета: розширити
і поглибити знання учнів про відмінки іменників; формувати вміння визначати
відмінки іменників та ставити іменники в необхідній відмінковій формі;
поглибити знання учнів про кличний відмінок; правильно вживати відмінкові форми
іменників у власному мовленні; виховувати у школярів старанність, охайність
письма, увагу до слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування мовних і
мовленнєвих умінь та навичок.
Очікувані результати: знати назви
відмінків та їх значення; ставити іменники у потрібній відмінковій формі;
правильно ставити іменники в кличному відмінку; уміти відмінювати іменники.
Обладнання: таблиця
«Відмінки іменників», роздавальний матеріал, дидактичний матеріал.
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань
учнів
2.1.Перевірка домашнього завдання
2.2. Метод «Мозковий штурм»
- Яка частина мови
називається іменником?
- Назвіть постійні граматичні ознаки іменника.
- Назвіть непостійні граматичні ознаки іменника.
- Яка синтаксична роль іменника?
- Кожен іменник має форму одного з родів. Назвіть роди іменників.
2.3. Гра «Спіймай рід»
Відповісти на запитання одним словом -
іменником спільного роду.
- Людина, яка любить довго спати?
- Хто цурається фізичної праці, чорної роботи?
- Як
називають вередливу людину?
- Людина, яка любить багато говорити.
Відповіді: соня, білоручка, вереда,
базіка.
- Іменники мають форму числа. Назвіть числа іменників.
- Назвіть іменники, що вживають тільки у
множині
( вправа 146),
укажіть орфограми у цих
словах.
- Назвіть іменники, що
вживаються тільки в однині.
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Цілепокладання
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
4.1. Колективна робота з таблицею на с. 88.
Називний питає: хто ти? що ти?
Хоче він про наслідки роботи
І про тебе чути лиш похвали,
Щоб тебе як приклад називали.
Родовий
доскіпує свого –
Хоче знати він кого?
чого?
І про тебе знать,
якого роду,
Що не має роду
переводу.
Все давальний дасть - не жаль
йому,
Але хоче знать: кому? чому?
Знать про тебе, гожого на
вроду,
Що даєш і ти своєму народу?
У знахідного свої потреби:
Він - кого? і що?
- питає в тебе.
І кого всі ми за друзів маємо,
І що друзі роблять нам навзаєм?
А орудний хоче знать: ким? чим?
У труді орудуй разом з ним.
Хоче знать: що здатний ти
утнути?
Чим ти
сильний? Ким ти хочеш бути?
А місцевий - де? В якому місці?
Хоче знати - у
селі чи в місті?
Кличний закликає всіх
навколо:
Гей, Іване. Петре чи Миколо,
Ви не
будьте сонні та байдужі...
- Скажіть, чому, на вашу думку,
кличний відмінок не має запитань?
4.3. Розповідь учителя.
Дізнатися про брата ( 3. відм. ), тополя
при дорозі ( М. відм. ), бути з товаришем ( О. відм. ), обрати шлях ( 3» відм.
), дякувати матері ( Д. відм. ), мудрість народу ( Р. відм. ), переглянути
кінофільм (3. відм.), калина, верба, хата (Н. відм.).
V.Дослідження- відновлення
5.1.Виконання вправи 150 (усно).
Прочитати текст, розкриваючи дужки й
уживаючи відповідну форму іменника.
VI. Вибірковий диктант із творчим завданням
( вправа 150 ).
Виписати відновлені іменники, указати
відмінки. Не в силі (М. відм.) заступити сонце (3. відм.), виходить з любові
(Р. відм.), у любові (М. відм.), над тьмою ( О. відм.), над чорним кратером (О.
відм.) бомбових вирв (Р. відм.), пагінці трави і квіток (Р. відм.), буйним
цвітом (О. відм.), для творчості (Р. відм.), для радості (Р. відм.).
Словничок. Кратер - чашо - або лійкоподібна западина на вершині чи схилі вулкана.
VII. Робота
біля дошки
1.
Провідміняти іменники в однині та множині. Виділити закінчення.
Н. квітка квіти радість радощі
Р. квітки квітів
радості радощів
Д. квітці квітам
радості радощам
3. квітку
квіти
радість радощі
О. квіткою квітами
радістю радощами
М. (на) квітці (на) квітах (на) радості (на) радощах
Кл. квітко квіти
радосте радощі
Подані іменники поставити у
відповідному відмінку.
Хата, село,
пісня, поле.
(Перший учень іменник ставить у
називному відмінку, другий ставить його в родовому відмінку і т. д. Хто жодного разу не зіб'ється. Той і переможе.
IX. Лінгвістичне дослідження
Прочитати прислів'я та приказки за вправою 153. Випишіть іменники,
визначте відмінок, поставте їх у початковій формі, укажіть рід число.
Розуму (Р. відм.) - розум (ж. рід, одн.
).
Глечику (Кл. ) - глечик ( чол.. рід,
одн.).
Часу ( Р. відм.) - час ( чол.. рід, одн.
).
Конем ( О. відм. ) - кінь ( чол. рід,
одн. ).
(Під) ногами ( О. відм. ) - ноги (мн. ).
(На) язиці ( М. відм. ) - язик ( чол..
рід, одн. ).
(На) думці (М. відм,) - думка (ж.
рід, одн. ).
- Як ви розумієте приказку:
«На язиці медок, а на думці льодок».
X. Творче конструювання
Скласти речення, поставити замість питань іменники у відповідній формі.
Визначити відмінки іменників.
Хто? малює чим? що?
Хто? наблизився до кого?
Що? захоплює кого?
XI. Підведення підсумків
Опитування «Закінчи
речення»
11.1 Метод «Мікрофон»
- Знати відмінки іменників необхідно
для того, щоб ….. .
- Скільки відмінків іменників
в українській мові? Назвіть їх.
- Чому кожний відмінок має два
питання?
XII. Виставлення оцінок
XIII. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал
с.88-91; повторити матеріал с.76-85.
2.
Виконати вправу 156 ( визначити відмінки іменників, провідміняти іменники край, груша в однині та множині).
